Половина українців торік не взяла в руки жодної книжки, ці люди не мали для цього або можливості, або бажання. Інша половина прочитала щонайменше чотири книжки.
Принаймні так стверджують експерти компанії GfK Ukraine в своєму останньому дослідженні, присвяченому книжковому ринку в Україні, пише DW.DE
Статистика майже повторює тенденції попередніх років: серед жанрових уподобань у першій половині року були детективи, пригодницькі та історичні романи. Наприкінці року картина дещо змінилась. За інформацією кількох торговельних мереж, у лідерах продажів опинилася сучасна документальна і публіцистична проза. Зріс інтерес до літературного відображення головної події року — Євромайдану.
dw.de
Євромайдан у фокусі
Література про Євромайдан вирізняється, передусім, жанровою різноманітністю: друком вийшли спогади та щоденники учасників протистояння, хроніки соціальних мереж, художні романи та есе, вірші та фотощоденники. Найбільшими накладами, за інформацією книгарні «Є», розкуповувалися два видання: збірка «Євромайдан. Хроніка відчуттів», складена з есе письменників, а також «Небесна сотня» — добірка життєписів загиблих під час Євромайдану людей. Щоправда, тиражі цих книжок — п’ять-шість тисяч примірників — усе ж поступилися накладам перших позицій українського рейтингу. Зокрема, історично-пригодницькому роману «Маруся» лауреата Шевченківської премії Василя Шкляра, що із 39 тисячами проданих примірників став лідером року серед українських книжок.
Окремо слід виділити книги, написані авторами-журналістами — це також нова тенденція українського літературного ринку. “Це, до прикладу, книжка-інтерв’ю Мустафи Найєма з Юрієм Луценком про досвід ув’язнення, розслідування про Межигір’я Сергія Лещенка, проект «Єлюди» Крістіни Бердинських, розслідування закулісної історії Євромайдану від Соні Кошкіної, книжка Наталки Гуменюк «Майдан Тахрір. У пошуках втраченої революції», — розповіла DW кураторка української програми «Книжкового Арсеналу» Ірина Славінська.
До теми Євромайдану і пов’язаних з ним аспектів звернулась і письменниця Ірена Карпа. Вона розповіла DW, що нині працює над романом, що пропонує альтернативний погляд на події в середмісті Києва в новому для Євромайдану жанрі — детективу. «Головний герой — вбитий учасник Євромайдану, який для всіх був героєм. Але відкривається потроху, що не буває таких цукрових людей», — ділиться Карпа. Цей твір, сподівається письменниця, стане відповіддю популярним в Україні детективам у стилі Бориса Акуніна.
Відлуння війни
Анексія Криму та збройний конфлікт на сході України також привернули увагу літераторів. Трагедія простих людей, усвідомлення небезпеки війни і діяльність волонтерів лягли в основу художніх творів і збірок. Одну з таких книжок, до якої ввійшли твори молодих письменниць, створили на замовлення харківського видавництва «КСД». «Всі спочатку злякалися, що це якась пропаганда, кон’юнктура, — розповідає Карпа. — Але коли текст був готовий, це виявилося душевним звільненням. На прикладах цих людей, які там описані, може іншим захочеться робити добро», — розповіла Карпа, яка впорядкувала збірку.
Війна пожвавила читацький інтерес до творчості письменників-переселенців, зауважує Славінська. Вперше творчість цих літераторів широко репрезентують у Києві в квітні, під час «Книжкового Арсеналу». «Вони пишуть різними мовами, в різних стилях, жанрах і родах літератури. Їх єднає одне — ми тут в Києві їх не помічали. І мені дуже прикро, що знадобилася війна та хвиля внутрішньої міграції, аби я для себе відкрила, наприклад, прозу Володимира Рафєєнка чи Еліни Свенцицької,» — говорить Славінська.
Свіжий погляд
Інший тренд, додає Славінська, активна участь молодих письменників у літературному процесі. “З числа моїх улюбленців можу назвати Олексія Чупу, котрий нещодавно випустив неймовірну книжку «Казки мого бомбосховища», — говорить Славінська. Дехто з молодих українських авторів за рік устиг здобути міжнародне визнання. Так, ілюстроване оповідання творчої майстерні «Аґрафка» — «Війна, що змінила Рондо», отримало нагороду Bologna Ragazzi Award як найкраща дитяча книжка.
«Ми сприймаємо ілюстрацію як повноцінний і незалежний елемент книги. В нашому розумінні, ілюстрація має бути позбавлена службової ролі супроводу тексту, яку вона традиційно відігравала в нашій традиції книжкової графіки,» — пояснюють автори «Аґрафки» Андрій Лесів і Романа Романишин ідею створення книжки. «Як і в нашій історії, війна несподівано увірвалася в наше життя. Ми вирішили створити таку книгу, яка б допомогла почати серйозну розмову з дітьми на цю складну тему,» — додають митці.
Союзи, «коли окремі творчі й креативні колективи об’єднуються заради книжкових проектів, що за якістю і змістом часто перевершують книжки досвідчених видавців», набуватимуть дедалі більшої популярності, вважає Оксана Хмельовська, співзасновниця проекту «Читомо».
Вона також очікує, що надалі в Україні, попри кризу й завдяки запиту читачів, з’являтиметься дедалі більше перспективних видавництв, «атмосферних книгарень і так званих відкритих просторів із цікавим книжковим асортиментом».
