ТСН.ua пропонує п’ятірку найважливіших подій, які найбільше запам’ятаються світу у 2014 році.
Небезпечний вірус Ебола
У 2014 році світ опинився на порозі спалаху епідемії небезпечної лихоманки. Вірус Ебола налякав не тільки жителів африканських країн, хоча в цьому році була зафіксована найтяжча за весь період спостережень за цією хворобою епідемія в Західній Африці, але й іншу частину світу: географія хворих на смертельну лихоманку поширилася на Канаду, Іспанію, Німеччину, США та Норвегію. Слід зазначити, що Ебола – важке інфекційне захворювання, в більшості випадків при відсутності адекватного лікування закінчується летально, входить до переліку хвороб, які здатні серйозно впливати на здоров’я населення і можуть швидко поширюватися в міжнародних масштабах. Першим європейцем, що підхопив Еболу, став іспанський священик, який, незважаючи на експериментальне лікування, 25 вересня помер. 8 серпня Великобританія сповістила про першого хворого на лихоманку – медичного волонтера, який працював у Сьєрра-Леоне. На території Німеччини першою жертвою Еболи став працівник місії ООН – громадянин Судану, якого доправили на лікування з Ліберії. 14 жовтня він помер від гарячки у Лейпцигу. 8 жовтня в Техасі помер пацієнт, який став першою людиною, в якої вірус Ебола був виявлений на території США. Згодом десятки лікарів по всій країні були переміщені на карантин через підозру, що вони могли підхопити небезпечний вірус.
Загалом, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у Гвінеї, Сьєрра-Леоне, Ліберії, Нігерії, Сенегалі, Малі, США, Іспанії поширення епідемії хвороби, яку спричинює Ебола, зареєстровано 18 603 випадки хвороби, 6915 з яких – летальні, захворіло 649 медичних працівників, 365 з них померло.
Але, попри досить апокаліптичні прогнози, не всі випадки хвороби на лихоманку закінчувалися смертю. Так, іспанській медсестрі, яка заразилася вірусом, коли наглядала за хворими священиками, вдалося вилікуватися. Подібні випадки порятунку були зафіксовані також в Норвегії та американському штаті Джорджия. Лихоманку вдалося зупинити і в Сенегалі.
Нині науковці зі всього світу активно працюють над розробкою ефективної вакцини, яка б зупинила стрімку епідемію. Останні результати випробувань експериментальної вакцини проти Еболи на пацієнтах показали, що вона безпечна і може допомогти імунній системі людини боротися з вірусом. Тож, є надія, що вже у найближчий час загроза небезпечної лихоманки буде зупинена.
Міжнародна боротьба з ІДІЛ – Ісламською державою Іраку та Леванту
У 2014 році амбітні плани джихадистів терористичної організації “Ісламська держава Іраку і Леванту” або скорочено ІДІЛ, щодо створення ісламського халіфату стали проблемою для всього цивілізованого світу. Добре озброєні бойовики скористались конфліктом між іракським урядом і сунітською меншістю, яка звинувачувала прем’єра Нурі Малікі в монополізації влади. Основні події почались у червні із захоплення важливого міста Фаллуджа і відтоді бойовики ІДІЛ, втілюючи у життя військову стратегію, почали атакувати місто за містом, селище за селищем на території, яка межує з Сирією. Все це супроводжувалося кривавими сутичками, жахливими знущаннями над полоненими і навіть публічними стратами. Вже через нетривалий час радикали встановили контроль над великими частинами території Іраку і Сирії.
Реакція США на зухвалість ісламістів не забарилася: 17 червня країна відправила до Іраку 275 військових для забезпечення безпеки власного посольства. Наприкінці червня влада Іраку заявила про отримання партії винищувачів, замовлених у Росії для боротьби з бойовиками. 8 серпня після публічного дозволу Барака Обами США завдали авіаударів по ісламістах в Іраку, а через кілька тижнів світ шокувала звістка про вбивство ісламістами американського журналіста Джеймса Фоулі. Реагуючи на буремні події в Іраку, США ініціювали створення широкої міжнародної коаліції для боротьби з ІДІЛ. Згодом до них приєдналися Франція, Австралія, Велика Британія, Канада, Данія, Бельгія та Нідерланди та інші держави.
З 23 вересня американці розпочали повітряну операцію в Сирії, в якій беруть участь Саудівська Аравія, Об‘єднані Арабські Емірати, Йорданія та Бахрейн. Це дозволило уповільнити темпи просування джихадистів. У жовтні бойовики радикального угруповання “Ісламська держава” опубліковали моторошне відео із кадрами страти чергового західного заручника, американця Пітера Кессіґа. Теракт в Ербілі із п’ятьма жертвами, а також безпрецендентний наказ ісламістів про обрізання п’ять мільйонів жінок захопленого Мосула збентежили світ нелюдською жорстокістю.
Загалом, підбиваючи підсумки піврічної боротьби, міжнародна коаліція на чолі з США завдала майже одну тисячу ударів з повітря по позиціях угруповання “Ісламська держава” в Іраку та Сирії. Проте боротьба з бойовиками ІДІЛу триває. Як заявив держсекретар США Джон Керрі, на остаточну перемогу над ісламістами можуть піти роки.
Рекордне падіння світової ціни на нафту
Серед найбільш важливих подій року, за яким спостерігали експерти зі всього світу , слід виокремити стрімке падіння цін на “чорне золоте” на світових біржах. Зниження ціни на нафту відбулося на тлі різкого зміцнення долара США на міжнародному валютному ринку, а також модернізації родовищ сланцевої нафти з більш низькою собівартістю видобутку, замість традиційних родовищ, які вимагають багатомільярдних інвестицій.
Інші ж експерти пов’язують цей процес з тенденціями фінансових ринків, що задали новий механізм ціноутворення на сировину, а також стрімким збільшенням динаміки видобутку нафти в США та в країнах ОПЕК (Організації країн-експортерів нафти). Деякі економісти вважають, що не останню роль в процесі відіграє війна шейхів із розробниками сланцевих родовищ. Ситуація на світовому рину у грудні призвела до того, що ціна нафтового кошика ОПЕК вперше за останні п’ять років опустилась нижче 60 доларів за барель. Між іншим, президент Ірану Хасан Рухані пояснив падіння цін на нафту “змовою проти мусульманських народів і мусульманського світу”, маючи на увазі Саудівську Аравію, яка відмовилася знизити обсяги нафтовидобутку.
Негативна динаміка ціноутворення на нафту, в першу чергу, серйозно вплинула на російський бюджет і настрій фондового ринку, адже, чим дешевше нафта, тим гірша ситуація для системи, побудованої на перерозподілі нафтогазової ренти. Так, російські магнати через зростаючу економічну кризу за рік втратили близько $ 50 млрд власних статків. За прогнозами експертів, епопея з падінням цін на “чорне золото” може тривати й наступного року. Так, вартість нафти марки Brent буде знаходитися біля позначки 85 доларів за барель протягом перших двох кварталів 2015 року, а до кінця року світові ціни на нафту будуть продовжувати демонструвати негативну динаміку. На думку аналітиків, і надалі найбільше “страждати” від цього процесу доведеться Росії, Венесуелі,Нігерії, Ірану, Іраку.
Міжнарожна ізоляція Росії через її геополітичні “апетити” в Україні
Посягнувши на суверенітет і територіальну цілісність України, Росія на чолі з Володимиром Путіним добряче отримала “по рукам” від Заходу. За півроку через дії санкцій та міжнародну ізоляцію пересічні росіяни, вистоюючи серед ночі в черзі до обмінників після рекордного падіння рубля, почали розуміти справжню ціну геополітичних “апетитів” свого президента. 18 березня Путін разом із головними кримськими сепаратистами підписали так званий “Договір про прийняття Криму до складу Росії”, а вже 20 березня майже одноголосно договір був ратифікований депутатами Держдуми РФ. Саме так Росія анексувала Крим, ігноруючи міжнародне право, а вже через кілька місяців Путін відправив на Донбас озброєних бойовиків та російських солдатів. Реакція світу не забарилася. Щоб стримати агресора, Захід запровадив ряд обмежувальних економічних санкцій, до яких з часом приєдналися, окрім США та країн ЄС, також Канада, Японія, Норвегія, Австралія, Швейцарія та інші країни. Санкції вводилися у кілька етапів. Після анексії Криму у березні був призупинений переговорний процесу ЄС та Росії щодо пом’якшення візового режиму та нової угоди про партнерство, РФ позбавили можливість участі у саміті G8. Згодом міжнародний тиск на країну-агресора тільки зростав, а у “чорному списку” персональних санкцій опинилися ряд російських компаній, нафтогазових гігантів, чиновників та олігархів – замороження іноземних активів та заборона на виїзд в країну, яка підтримала санкції. Після того, як 17 липня проросійські бойовики збили пасажирський Boeing-777 малайзійських авіаліній, активність ЄС щодо протидії тероризму на Сході України значно посилилася.
З літа і до самого кінця року міжнародна ізоляція Росії тільки зростала. Під удар санкцій США потрапили ключові сектори російської економіки – фінансові установи, нафтогазові гіганти та окремі персони, які були причетні до кровопролиття на Сході України і анексії Криму.
Європейські країни одна за одною почали призупиняти співробітництво з Росією у різних сферах, а також заморожування спільних багатомільйонних військових проектів, на кшталт, поставки французьких кораблів “Містралів”, виготовлених на замовлення РФ. 18 грудня президент США Барак Обама підписав закон про статус України як союзника США поза НАТО, нові санкції проти РФ і поставки Україні зброї. Цього ж дня додаткові санкції проти Криму ввела і Рада ЄС. Своєю чергою, Росія, не змінюючи своїх планів на Сході України, намагалася зі свого боку “показати зуби” західним партнерам. У відповідь на санкції, Путін вирішує заборонити в’їзд до країни 12 громадянам США, а також вводить торгівельне ембарго на низку продуктів та товарів з країн ЄС. Та попри інформаційну “ілюзію” кремлівських ЗМІ, ізоляція і дія санкцій боляче вдарили не тільки по міжнародному іміджу Росії та самого Путіна зокрема, але й по економіці країни – так, з початку 2014 року капіталізація фондового ринку Росії скоротилася на 268 мільярдів доларів.
Російські гості в небі над Європою та шпигунський скандал із субмариною
Після анексії Криму Росією у квітні в НАТО оголосили про призупинення будь-яких видів цивільного і військового співробітництва з Москвою. Протистояння між Росією та НАТО загострилося, на фоні чого у західних ЗМІ аналітики та політики у своїх заявах все частіше говорять про передчуття нової “холодної війни”, проводячи паралелі із складними відносинами між США та СРСР. Щоб довести своїм “західним партнерам” свою військову спритність, минулої осені російські літаки почали все частіше нахабно маневрувати у повітряному просторі європейських країн, переймаючи досвід радянських часів. Загалом, за останній рік Росію не раз “ловили” на порушенні повітряного або водного простору країн. За даними НАТО, у 2014 році авіація союзників вилітала на перехоплення більше понад 400 разів, що в рази більше, ніж роком раніше.
Так, вночі 29 жовтня радар НАТО виявив вісім російських літаків, серед яких чотири стратегічних бомбардувальника Тu-95 Bear H і 4 заправника Іл-78 , що нишпорили над Північним морем. Після того, як шість літаків повернули у напрямку Росії, два бомбардувальника продовжували летіти паралельно норвезькому узбережжю. Тим часом, над Атлантичним океаном над узбережжям Португалії “засвітилися” два російських літака, які розвернулися у напрямку північного сходу до Великобританії, а, тим часом, радар НАТО зафіксував чотири російські винищувачі над Чорним морем у міжнародному повітряному просторі. В той же день, російська авіація була помічена й над Балтійським морем. Щоб “випровадити” незваних гостів, у відповідь були підняти винищувачі Португалії, які повернули російські літаки додому.
Тільки за один день НАТО зафіксувало більше 20 російських літаків над Європою. Вторгнення російських ВПС у повітряний простір країн Європи стали більш “провокаційними”, ніж раніше, переконує головнокомандуючий об’єднаними силами НАТО в Європі Філіп Брідлав. Росія ж, зі свого боку, наполегливо стверджувала, що її авіація не шпигує, а здійснює навчальні польоти або ж зовсім ігнорує подібні звинувачення. При цьому російські пілоти не відповідають на запити диспетчерів і не інформують служби повітряної безпеки про розклад своїх польотів, що, окрім іншого, становить загрозу для пасажирських лайнерів. Так, у Швеції російський винищувач ледь не зіштовхнувся з пасажирським літаком. Після скандального інциденту, реагуючи на запит європейських країн, EASA (Європейське агентство повітряної безпеки) почало розслідування польотів військових літаків Росії над Європою, які загрожують цивільній авіації.
Але на самих тільки польотах винищувачів РФ не зупинилася і пустила в хід свої субмарини. Восени 2014 року в розгорівся гучний міжнародний скандал через російський підводний човен, який був помічений у Балтійському морі. Так, ЗМІ поширили інформацію про те, що поблизу столиці Швеції зазнав аварії атомний підводний човен “Дмитрий Донской”, який оснащений ракетним комплексом “Булава” з гіперзвуковими ядерними боєголовками. За даними джерел, військові начебто перехопили аварійний радіосигнал до російського військово-морського штабу в Калінінграді на спеціальній частоті, яка використовується РФ у надзвичайних ситуаціях.
Згодом у Міноборони Швеції продемонстрували докази присутності іноземної субмарини – фотознімки, на яких видно три точки, в яких відбувалася підводна активність. Крім того, шведи заявили, що мають достовірні відомості про іноземну діяльність в шведських територіальних водах, але не можуть стверджувати, що субмарина є російською, тож розвернули активну пошукову операцію із кораблями, літаками та сухопутними військами, проте через нетривалий час шведи припинила шукати таємничу субмарину. Міноборони РФ, зі свого боку, спростовало інформацію про присутність свого судна біля берегів Швеції. Проте не зрозумілою залишилася поведінка інших її суден. Так, із Фінської затоки у Балтійське море вийшов російський корабель “Профессор Логачев” і зі швидкістю близько 18 км/год взяв курс у місце проведення пошуків. Раніше там уже знаходився російський танкер, який прямував з Санкт-Петербурга в Данію, але чомусь несподівано змінив курс і почав дуже дивні маневри в цьому районі.