В програмі діяльності Уряду, що знайшла підтримку у коаліції демократичних сил Верховної Ради, особливе місце приділено економічній та політичній інтеграції з Європейським Союзом. Противники такої інтеграції активно поширюють нині міф про різке погіршення ситуації на ринку праці країн, що вступили до ЄС у двотисячних роках. Завдяки відкритим статистичним даним ми спробували розібратися що ж сталося з ринком праці постсоціалістичних країн.
Більшість наших колег по колишньому соціалістичному табору вступили в ЄС в період з 2004 по 2007 роки (так звані п’ята та шоста хвилі приєднання). В цей час світова економіка активно зростала, тож і рівень безробіття в цих країнах зокрема, і у всьому ЄС взагалі, знижався щорічно. До історичного мінімуму він зменшився у 2008 році, склавши в окремих країнах 4-7%. Після цього в наслідок світової економічної кризи в різних країнах – членах ЄС ситуація складалася дуже по-різному.
Найуспішнішими є приклади Польщі та Чехії. Як і всі постсоціалістичні країни, вони теж відчули на собі наслідки моменту, коли завдяки лібералізації трудового законодавства і відкритості кордонів в ЄС найбільш кваліфіковані працівники переїхали працювати в Британію та Німеччину, де рівень заробітної плати на той момент був вищим в 7-9 разів. Але Уряди наших країн-сусідів не розгубилися і на державному рівні впровадили програму сприяння притоку кваліфікованої робочої сили. Найбільше таких фахівців було запрошено з України, Білорусі, Казахстану та країн Закавказзя. Саме так херсонські суднобудівники потрапили в Чехію, а виробники продукції сільськогосподарського машинобудування в Польщу. На сьогодні, економіка цих країн працює не тільки на зростання кількості і вартості товарів, які експортуються, а і на розвиток і задоволення внутрішнього попиту. Рівень безробіття не перевищує 8-9% і має чітку тенденцію до зменшення. Схожий процес відбувається нині в Естонії, що змогла ефективно протидіяти глобальній кризі, підтримуючи своїх підприємців.
Ще один позитивний приклад – це Словаччина. Нажаль в рамках Союзу економічної взаємної помочі (так званий СЕВ) Радянський Союз відвів цій частині існуючої тоді Чехословаччини роль виробника товарів для всієї групи СЕВ (схожу на роль Угорщини, яку штучно зробили найбільшим виробником автобусів великої місткості в світі, завдяки чому «Ікаруси – гармошки» стали відомі по всьому СЕВ від Вроцлава через Херсон і до Владивостоку). На момент входження в ЄС економіка країни перебувала в стані стагнації, з різким збільшенням рівня бідності. Розуміючи наслідки відставання розвитку економіки від найближчих сусідів – Польщі та Чехії, Уряд Словаччини вдався до рішучих дій по залученню серйозних інвестицій у виробничу галузь. На початку 2000-х років завдяки політиці залучення інвестицій почалося будівництво великих автомобільних заводів. Свої заводи побудували Volkswagen у Братиславі, Peugeot в Трнаве та Kia Motors в Жилині. Тут свою роль зіграло вигідне географічне становище, яке є і у України. В наслідок цих змін рівень безробіття за 10 років членства в ЄС скоротився в Словаччині з рекордних 18% до 13,5%, а в докризовий 2008-й взагалі складав трохи більше 8%. В промислових районах країни рівень безробіття складає і того менше – 4-6%.
Найскладніше протистояти світовій кризі 2008 року виявилось Латвії і Литві. Після входження до ЄС кваліфіковані працівники масово переїхали до країн ЄС з більшим рівнем заробітної плати, а молодь зайнялася діяльністю в галузях, що дуже потребують постійного кредитування: будівництво, торгівля, переробка, як правило навіть не закінчуючи вищих навчальних закладів. За даними аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!» нині багато зусиль прикладається для підвищення освітнього рівня цих людей та навіть їх перекваліфікацію. Тим не менш рівень безробіття залишається тут достатньо високим і складає 11-12%.
На Херсонщині до найкращих роботодавців традиційно відносять саме підприємства з іноземним капіталом. Це і відомий на весь світ завод «Чумак», створений завдяки шведським інвестиціям, і філія французького молочного концерну «DANONE», і переробні підприємства рівня «Каргілу», і виробники аграрної продукції, такі як «Фрідом Фарм». Інтеграція з ЄС дозволить значно збільшити кількість таких підприємств, що позитивно впливатиме на розвиток внутрішнього ринку споживання та збільшить кількість робочих місць з достойною рівня кваліфікації працівника легальною заробітною платнею. На сьогодні конкуренцію по внеску в обсяг споживання працівниками таких підприємств можуть скласти виключно моряки і їх родини, а також родини тих, хто не від гарної долі працює за кордоном. За минулий рік ці дві категорії громадян перерахували в Херсон 250-300 мільйонів гривень, що цілком співставне з доходами мешканців міста.
Станіслав Трошин
