Херсонське представництво Фонду Миколи Томенка “Рідна Країна” неодноразово надавало допомогу військовослужбовцям батальйону охорони 11-го окремого полку армійської авіації. Нещодавно херсонський представник Фонду Михайло Линецький черговий раз відвідав військових.
Цього разу бійці батальйону мали потребу у циркуляційній водяній помпі (солдати використовують її для обігріву приміщень під час виконання бойових завдань у зоні АТО), а також у планшеті, на який вони змогли завантажити мапи.
Під час цього візиту нам вдалося поспілкуватися з командиром батальйону підполковником Ігорем Зосименко.
– Розкажіть про себе, що привело Вас в армію?
– Свого часу я закінчив Суворівське військове училище, військовий інститут у Києві, потім Миколаївський педагогічний інститут за спеціальністю “Початкова військова підготовка та фізичне виховання”. У 1997 році стояв у витоків створення Державного воєнізованого гірничо-рятувального загону “Скіф”. Після чергової переструктуризації загону у 2004 році я його покинув. Зайнявся власною справою. Зараз я член виконкому Суворовської у місті Херсоні районної ради. Коли ситуація на Донбасі ускладнилась, я пішов добровольцем до лав Збройних Сил України.
– Що Ви можете сказати про нинішню ситуацію в армії, зокрема у Вашому батальйоні?
– Багато чого я не можу розповісти, зважаючи на військову таємницю. Мої бійці фактично виконують функцію не тільки охорони аеродрому, але й виконують бойові завдання у зоні проведення АТО у якості бортових стрілків на вертольотах Мі-8 (супроводжують борти з пораненими та вантажем). З мого батальйону більше 50 чоловік вже побували у зоні антитерористичної операції, багато хто по кілька разів. Особисто я був 2 рази. 6 моїх хлопців нагороджені відзнаками “За мужність”. Радує те, що батальйон не зазнав втрат. Це надважливо і дуже сподіваюсь, що так буде і надалі. . У мене в батальйоні майже всі добровольці, хтось прийшов за третьою хвилею мобілізації, але всі – свідомо. У батальйоні бійці з усіх куточків країни, але більшість з нашої області. Головне те, що службу народу сприймають як справу честі.
– Яке місце займають волонтери у забезпеченні батальйону? Які є потреби?
– Чесно кажучи, я не знаю що б ми робили без волонтерів. Вони фактично одягають і забезпечують всім необхідним армію. Допомагали нам будівельними матеріалами, коли ми тільки обживались у казармі і робили ремонт. Привозили нам форму, бронежилети, матраци, адже навіть їх у нас не було. На сьогодні ми забезпечені бронежилетами, але виникли нові проблеми – тепле взуття, одяг. Я дуже вдячний Михайлу Валерійовичу за допомогу, яку він нам надає. Все стало в нагоді, бійці котрі зараз в АТО особливо вдячні за циркуляційну водяну помпу, адже їм доводиться жити в наметах і без неї вони б просто позамерзали.
Фото “Рідна Херсонщина”