«Ми хотіли б направляти гроші на модернізацію систем пожежної безпеки, на програму з безпечного харчування, потрібне обладнання та ремонти. Натомість нам не вистачає коштів навіть на зарплату працівникам закладів, бо маємо «дірку» в бюджеті. Сталося це через приєднання до нашої громади сільських громад зі школами та дитсадками та збільшення витрат на їхнє утримання», — заявила начальниця управління освіти міськради Олександра Аркуша.
Однак, після такої заяви каховської чиновниці, освітяни з приєднаних сільських шкіл до Каховки обурились. «Сільські школи не можуть створювати діри у бюджеті громади Каховки», — про це заявила начальниця
відділу освіти Каховської районної державної адміністрації Тетяна Калініченко.
Та загалом, за словами заступниці голови Каховської РДА Ольги Вакулич, матеріально-технічна база сільських шкіл, що приєднались до Каховської громади, на високому рівні. Зокрема, мова йде про 4 заклади освіти: Малокаховську, Коробківську, Роздольненську та Чорноморівську.
«Ці школи не просто увійшли в громаду, а разом із ними прийшли кошти до бюджету у вигляді державної субвенції в обсязі близько 4 мільйонів гривень. Цих коштів достатньо для виплати заробітної плати до кінця цього навчального року. Тож, про яку «діру» в бюджеті можна говорити?», — розповідає Тетяна Калініченко.
За останні роки матеріально-технічна база районних закладів освіти поповнилась на 20 мільйонів гривень. В районному відділі освіти розповідають про те, що на ці кошти були закуплені кабінети фізики, хімії, математики, біології та географії. Зокрема, мова йде про демонстративне обладнання, 13 ноутбуків/нетбуків на кожен клас для дітей, комп’ютери для вчителя, інтерактивні дошки, проектори, дидактичний матеріал та чимало іншого. «Наших дітей в селі не здивуєш інтерактивною дошкою, бо вони займаються на ній щодня», — говорить Ольга Вакулич.
Крім цього, усі школи мають повністю сформовані кабінети Нової української школи. Це було зроблено за рахунок районного бюджету та за участі бюджетів безпосередньо самих сільських рад. Під опікою району сільські вчителі отримували і кращу зарплатню, ніж сьогодні в місті. Від 22% до 27% за престижність професії (в місті всього лише до 9%), а також щорічну винагороду в обсязі 100% від окладу.
В Малокаховській та Коробківській школах навіть вирішене найдорожче та найактуальніше питання сьогодення для всіх українських шкіл – пожежна сигналізація разом з оповіщувачем. Чи можуть похизуватись такою базою
міські школи сьогодні?
Та й навіть питання харчування дітей у сільських школах до об’єднання мало інше фінансування. Раніше розрахунок коштів на одну дитину складав близько 30 грн, а сьогодні ця сума після об’єднання зменшилась до 12 гривень. Тож, чи доцільно казати, що сільські школи стали тягарем для міста, а не навпаки?
Тож, «дірка» в бюджеті могла виникнути не в один день, коли до міської освітньої мережі приєднались сільські заклади. « Треба вміти рахувати власні кошти та знаходити ресурси самостійно. Коштів на освітню галузь ніколи не буває достатньо», — говорить Ольга Вакулич.
