www.chitalnya.ru
“Якщо листопад дерева обтрусить, зима недовга бути мусить”, — підмічали колись, спостерігаючи за природою, у листопаді.
У народі 12 листопада вшановували Зиновія Синичника і говорили: «Покорми синичку зимою, вона згадає про тебе весною». Вважалося, що цього дня прилітають птахи–зимники. Також підмічали погоду: «Якщо синички зюбираються біля оселі зграйками – до морозів» або ж «Якщо синичка свистить зранку – на ясний день».
За церковним календарем 12 листопада вшановують мученика Зиновія і сесиру його мученицю Зиновію, з 70-ти апостолів Терентія, Марка, іуста і Артема, мученика Маркіана, мученицю Євтропію, , мученицю Анастасію, святого Стефана, його брата Драгутина та їхню матір Олену, Озерянську ікону Божої матері.
Іменинники 12 листопада:
Зиновій, Артем, Марко, Олена, Стефан, Зиновія.
12 листопада народилися:
1905 — Іван Крушельницький, український письменник, художник, драматург, декоратор. Автор поем «З-над прірви», «Поема про різьбяра», драм «На скелях», «Мури і межі», п’єс «Спір за мадонну Сільвію» «На скелях (Каверна № 16)», «Бурі над Заходом», «Біле й червоне».
«Немає сил, щоб нас ввігнати в ляк! Немає бур, щоб ми розбились в них! Розірвем сіть, порвем кривавий сак… Повернем в спів, у сміх Наш гнів!» (Іван Крушельницький)
1944 — Олександр Авагян, український археолог, спелеолог, музикант і поет. Один із засновників української спелеоархеології (скелеїстики), автор першої наукової систематизації давньоукраїнських печерних споруд. Організував експедиції для дослідження печер «Озерна» та «Оптимістична» в Тернопільській області, в результаті яких було виявлено, що вони — одні з найбільших у світі.
1935 — Людмила Гурченко, російська актриса. Зіграла у кінофільмах «Карнавальна ніч», «Дівчина з гітарою», «Небесні ластівки», «Мама», «Вокзал для двох» та ін.
12 листопада відзначається:
- День фахівця з безпеки
Події 12 листопада:
1871 — у Одесі дебютує як актор-професіонал Марко Лукич Кропивницький — видатний український актор та режисер, у складі трупи народного російського театру графів Маркових і Чернишова (у виставі за п’єсою Квітки-Основ’яненка «Сватання на Гончарівці»).
1918 — Гетьман України Павло Скоропадський узаконив автокефалію Української Православної Церкви (УАПЦ).
1925 — створена «Лігія Українських Націоналістів» на з’їзді представників Українського Національного об’єднання i Союзу Визволення України у Празі.
1967 — у м. Нью-Йорк (США) відбувся Перший Світовий Конгрес вільних українців.
1992 — починаючи з 23-ї години було припинено функціонування рубля у грошовому обігові на території України. Єдиним законним засобом платежу став український карбованець, якого в готівковому обігу представляв купон Національного банку України.
2009 — в Харкові в приміщенні Спілки української молоді відбулася академія, на якій було проголошено та вперше відзначено День українськомовної преси.
Чи знаєте ви, що:
В Україні місцевість з найбільшою кількістю печер на плато Чатир-Даг у Криму нараховує понад 1000 карстових вирв та 135 печер, шахт і колодязів. Серед них — знаменита Бінбаш-Коба (укр. — Тисячеголова) довжиною 110 м, з якою пов’язані численні легенди, Суук-Коба (укр. — Холодна) — 210 м, шахти «Бездонна» глибиною 161 м, «Хід конем» — довжиною до 213 м і глибиною 50-60 м.
Найглибша печера — Солдатська, розташована у Кримському масиві Карабі-Яйли. Її глибина — 500 м, протяжність — 2100 м. Дно вкрите глиною та вапняковими брилами.
Найдовша печера в Україні — Оптимістична, розташована поблизу Коралівки в Тернопільській області, в гіпсах Поділля. У ній розвідано і закартовано 188 км ходів на глибині 20 м. Площа — 215 тис. м, об’єм — 500 тис. м3. Це — найдовша гіпсова печера у світі.
Найдоступніша печера для туристів — Кришталева. Вона розташована на високому скелястому березі Циганки на околиці Нижнього Кривчого в Тернопільській області. Усі її коридори і зали простягаються майже на 22 км, туристичний маршрут має 3 км, до неї є зручний під’їзд, а центральний лабіринт електрифіковано. Тут багато коридорів, залів, гротів, стіни і стелі яких вкриті різнокольоровими кристалами гіпсу.
Найбільші печерні сталактити є в печері Бузулук-Коба, що поблизу Бджолиного в Криму, в її просторому гроті завдовжки 70 м і завглибшки 15 м звисають багаторічні гірлянди льодових бурульок-сталактитів до 3 м довжиною. Однак це ще не рекорд. У печері Червоній (Ки-зил-Коба) в Криму грандіозні зали прикрашені ажурними натіками кальциту, довжина окремих сягає 5-8 м. В Україні печери мають корозійне походження; вони виявлені у 10 карстових областях.
У басейні річок Великої та Малої Угольки в Закарпатській області є група карпатських карстових печер, у Перечинському районі знайдено невеликі печери у вулканічних породах андезитах, у Солотвинському соляному штоці — штучні виробки глибиною до 400 м, в яких діє алергологічна протиастматична лікарня.
