6 червня в Херсоні відбувся форум “Влада та громада: законні методи взаємовпливу”, який ініціювала БО “Фонд громади міста Херсон “Захист”. У форумі взяли участь київські експерти з питань громадянського суспільства, а також представники основних інститутів громадянського суспільства в Херсоні.
Форум розпочався з “жорсткої розмови” – хард толк – з теми “Сучасні виклики громадянському суспільству в Україні”, у якій взяли участь старший програмний менеджер USAID/ENGAGE Айдер Халілов, керівник проекту Програми розвитку ООН в Україні “Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні” Олена Урсу, директор проекту USAID “Громадяни в дії”, Український незалежний центр політичних досліджень, член Координаційної ради сприяння розвитку громадянського суспільства при Президентові України Максим Лациба, виконавчий директор Асоціації сприяння самоорганізації населення Тетяна Кірілова.
Разом експерти намагалися визначити, на якому рівні в Україні стан розвитку громадянського суспільства та які є в цій сфері проблеми.
Так, Максим Лациба вважає, що громадські організації потребують легітимізації й наступним етапом розвитку має бути налагодження стосунків громадських організацій з їх цільовими групами, залучення людей до діяльності.
Олена Урсу в свою чергу вважає, що сучасним громадським організаціям потрібно акцентувати увагу на партнерстві, об’єднанні та спільних діях. А проблемою досвідчених ІГС, на її думку, є відсутність інноваційних підходів до роботи.
Тетяна Кірілова зазначила, що Асоціація сприяння самоорганізації населення провела дослідження виконання в регіонах президентської Стратегії розвитку громадянського суспільства. За результатами цього дослідження, виявляється, що в херсонській обласній Програмі менш за все регламентовані процедури місцевої демократії. Також очільниця Асоціації вважає, що зараз й об’єднані територіальні громади потребують використання механізмів демократії участі, саме їх відсутність уповільнює реформу децентралізації.
Айдер Халілов зазначив, що рівень довіри громадян до громадських організацій достатньо великий, але потрібно залучати людей до участі в заходах, посилювати співпрацю.
Потім учасники форуму поділилися на діалогові групи за різними темами:“Навіщо громаді активний мешканець? Хто він і на що здатний?”, “Ефективні форми та інструменти участі молоді в суспільному житті”, “Бюджет участі. Досвід та проблеми впровадження”, “Інструменти партисипації для планування майбутнього громади”.
У другій половині форуму Олександр Мошнягул, який був модератором діалогової групи “Впровадження процедур демократії участі в Херсоні: досвід та проблеми”, запропонував об’єднати групи Тетяні Кіріловій, у якої була тема “Статут територіальної громади к правова база для впровадження процедур демократії участі”.
Разом з учасниками групи модератори обговорили практичне виконання основних механізмами демократії участі, передбачених законодавством та відображених в Статуті м. Херсона – громадські слухання, загальні збори громадян за місцем проживання, місцеві ініціативи, діяльність громадських рад, проведення громадських експертиз, ОСН, електронні петиції.
Так, очевидна проблема ситуація з громадськими слуханнями, точніше з Резолюцією, яка згідно зі Статутом має бути розглянута депутатами. Але вже рік минув після громадських слухань по титульним спискам, а на їх Резолюцію й досі жодної реакції ані у міського голови, ані у депутатів. Тож Статут треба вдосконалювати й конкретизувати строки розгляду Резолюції громадських слухань, щоб цей пункт не ігнорувався народними обранцями.
Так само і з іншими механізмами. Вони начебто прописані й досить непогано, але чомусь не виконуються. Поки що в Херсоні більш ефективна так звана “вулична демократія”. Коли люди перекривають головний проспект с плакатами., лише тоді міська влада реагує. Втім, всі учасники діалогової групи розуміють, що це не вихід й треба користуватися законними інструментами. Для цього необхідно їх вдосконалити й привчити депутатів рахуватися з думкою мешканців міста.
