Згідно з міфом про «Летючого голландця», вітрильник з проклятим капітаном буде поневірятися морями до другого пришестя Христа. Але є легендарні судна, які можна перехопити набагато раніше.
Найвідоміші з кораблів-привидів — «Марія Селеста» і «Оранг Медан» — затихли на океанському дні. Перший 1872 року знайшли без екіпажу на борту, але з грошима в каюті капітана, сервірованим столом у кают-компанії й недоторканими 1700 бочками коньячного спирту. Бригантину не стали списувати. Через багато років вона зазнала аварії біля берегів Гаїті.
Голландський суховантаж «Оранг Медан» 1947 року отруїв свою команду. Ймовірно, що в трюмі перевозилися хімічні речовини, які при контакті з морською водою стали виділяти отруйні пари. Всі члени екіпажу, включаючи пса, загинули. Коли військовий корабель спробував відбуксирувати знахідку, судно вибухнуло і затонуло в Малаккській протоці.
Історія цих кораблів таємнича, але фінал її відомий. А от деякі кораблі з порожніми каютами досі можуть дрейфувати між континентами та наводити страх на моряків.
АРКТИЧНИЙ МОНСТР «БЕЙЧІМО»
Канадський пароплав забирав хутра з поселень ескімосів на островах в Арктиці, коли в жовтні 1931 застряг у кризі неподалік від узбережжя. Екіпаж вибрався на сушу й знайшов тимчасовий притулок, де чекав на потепління.
Минуло вже понад місяць, коли після чергової сніжної бурі моряки не побачили рідний силует. Корабель віднесло на 72 кілометри від табору — його знайшов мисливець на тюленів. Корпус було пошкоджено, і капітан вирішив, що все скінчено. Він розпорядився дістати вантаж і залишив судно на погибель і кризі.
Але «Бейчімо» не затонув, а ще 40 років блукав уздовж північного узбережжя Канади. Його бачили команди інших кораблів, деякі навіть планували піднятися на борт і відбуксувати додому, але побоялись аварійного стану пароплава.
Остання достовірна інформація про «Бейчімо» датована 1969 роком. 2006-го уряд Аляски початок компанію з пошуку судна, але вона не дала результатів. Однак полярники стверджують, що як і раніше час від часу бачать безхатька на горизонті.
«КОБЕНХАВН» З ДОЛЕЮ «ТИТАНІКА»
1921 року данський п’ятищогловий барк був третім за розміром вітрильником у світі. Вважався найнадійнішим: корпус з міцної сталі, дизель, електростанція, електрифіковані лебідки для управління такелажем. «Кобенхавн» був побудований у Шотландії для Східно-Азіатської компанії і зробив кілька навколосвітніх подорожей, перевозячи вантаж та пасажирів.
14 грудня 1928 року з екіпажем з 61 моряка барк вийшов у рейс із Буенос-Айреса до Австралії, а за вісім днів зв’язок з ним пропав. За інформацію про корабель пропонували винагороду, на пошуки слідів катастрофи відправили кілька суден. Ні-чо-го.
Причина зникнення «Кобенхавна» залишилася невідомою, але через два роки моряки бачили схожий п’ятищогловий бриг у Тихому океані. Ще за п’ять років на безлюдному острові Буве в Південній Атлантиці нібито знайшли пляшку з щоденником одного з членів екіпажу. Там говорилося, що корабель зіткнувся з айсбергом і моряки сіли в шлюпки. Ще через рік в африканській пустелі недалеко від узбережжя Намібії знайшли 7 скелетів у формі торгового флоту Данії.
1959 року капітан голландського суховантажу «Страатен Магелхес» заявив, що ледве уникнув зіткнення з некерованим вітрильником, на борту якого змогли прочитати назву København.
НЕВЛОВИМА «ЛЮБОВ ОРЛОВА»
У сімдесяті роки двопалубний лайнер побудували в Югославії на замовлення Далекосхідного морського пароплавства СРСР. Судно назвали на честь радянської актриси та використовували для круїзів і транспортування експедицій до Арктики й Антарктики.
Після розпаду Союзу «Любов» орендували іноземці. Корабель мав лише 200 не надто комфортних пасажирських місць, тож не був прибутковим. У січні 2013 року для розрізу на металобрухт його буксирували з Канади в Домінікану. Кораблі попали в шторм, трос порвався. Некерована «Любов Орлова» без екіпажу, розпізнавальних знаків і ліхтарів відпливла в невідомому напрямку.
У ЗМІ періодично спливає інформація про появу лайнера. Навесні 2013-го його шукали біля берегів Ірландії, 2014-го готувалися ловити в територіальних водах Великої Британії. У листопаді 2017 року чергова сенсація — «Орлову» викинуло на берег Каліфорнії. Втім, новину швидко спростували. Це виявився перероблений в плавуче казино танкер «Монте-Карло».
СКАНДАЛЬНИЙ NATL II
Ось причина конфлікту між Канадою та РФ. У жовтні 2014 року самохідна баржа NATL II під час сильного шторму зірвалася з буксиру і пішла у вільне плавання. У лютому наступного року російські радари засікли баржу в 70–80 кілометрах від узбережжя Чукотки.
У трюмі судна залишалося 3,5 тонни палива. Екологи забили на сполох — дизель міг завдати шкоди фауні Чукотського моря. Виділяти гроші на операцію на вилов й утилізацію ні Росія, ні Канада не бажали.
Я НЕ ПРИГАДУЮ, КОЛИ В ОСТАННЄ У РОСІЙСЬКІ МОРЯ ЗАХОДИЛА ІНОЗЕМНА ДРЕЙФУЮЧА БАРЖА. ЗВИЧАЙНО, МОЖНА ЗАЛИШИТИ ЇЇ ДО ЛІТА, ПОКИ КРИГА ПОСЛАБИТЬ ХВАТКУ. ТА ВОНА НЕСЕ ЕКОЛОГІЧНУ ЗАГРОЗУ ДЛЯ ЧУКОТСЬКОГО МОРЯ, ТОЖ ЦЕ ПИТАННЯ ТРЕБА ВИРІШУВАТИ ТУТ І ЗАРАЗ, — КОМЕНТУВАВ СПЕЦІАЛІСТ НДІ АРКТИКИ Й АНТАРКТИКИ ЄВГЕН МИРОНОВ.
Російські прикордонники приймали сигнали радіомаяка з NATL II до липня 2015 року. Потім — тиша. Де баржа — невідомо.
