Яна ЛЕБЄДЄВА, легкоатлетка, майстер спорту України, срібна призерка Чемпіонату світу 2017 року:
— 2014 року Херсонщина вистояла під тиском «русского мира» завдяки простим людям, які згуртувалися та діяли. Я не стояла осторонь. Увійшовши до «Кулінарної сотні», сушила овочі для бійців АТО. Прийшов час змін, змінилась я, змінювалось місто, але середовище не ставало дружнім до людей на інвалідних візках. Для мене, людини на візку, відстоювання права на комфортне та незалежне життя для людей з інвалідністю стало метою.
На державному рівні покращилось соціальне забезпечення, більше компаній стали пропонувати інвалідні візки, але багато з них сумнівної якості за немалі державні гроші. Збільшені штрафи за порушення правил паркування на місцях для водіїв з інвалідністю, патрульна поліція проводить рейди, громадяни в свою чергу свідомо нехтують правилами та законами. Змінився тон осіб, наділених владними повноваженнями, — з «не заважайте працювати» на «запрошуємо взяти участь».
2017 року в складі національної паралімпійської збірної я виборола срібло Чемпіонату світу в Лондоні. Побувавши в Парижі та Лондоні, можу порівняти рівень та незалежність життя людей з інвалідністю, культуру суспільства в Європі та в Херсоні. Та розумію, як багато кожному з нас потрібно робити кожного дня, в собі та навколо себе, щоб життя стало кращим, а можливості кожної людини — реалізовані.
Героїзація, співчуття, ігнорування, жалість — ці емоції домінують в нашому суспільстві до людей з інвалідністю. А їм лише потрібно ваше розуміння: вільного паркувального місця, доступності туалетної кімнати, побудови зручного пониження, дотримання ДБН при будівництві пандуса, права на гідність. Насиченість життя за чотири роки перевершила попередні 15 років, і з впевненістю скажу, що кращого було більше.
Олег МАРЧУК, блогер:
— Днями Facebook нагадав, що три роки тому я зробив пост про новий проект, пов’язаний із туризмом. Катаючись на байдарці мальовничими місцями Херсонщини, я хотів знімати фото та відео цих місць. Найбільше мене приваблював край, де я виріс — узбережжя Дніпро-Бузького лиману. Але тоді це було мрією, яка за три роки обросла новими ідеями і думками. І ось пару тижнів тому, завдяки спільним зусиллям з друзями, мені вдалось втілити мрію. Ми запустили проект активного туризму — прогулянки на байдарках по лиману. Ці місця завжди приваблювали туристів, а за останні роки інтерес до них зріс. І тепер ми показуємо наш край з того боку, з якого туристи не бачили дійсно красиві пейзажі. Не зовсім легко дається реалізація проекту, є певні труднощі, і це щось нове для людей в цьому місці. Але ми віримо, що проект має бути цікавим та успішним. І ми зможемо зробити свій внесок у розвиток активного туризму в нашому регіоні.
Анастасія СУПРУН, радник з питань комунікації Центру розвитку місцевого самоврядування:
— Мене завжди приваблювала робота з людьми, особливо та, що націлена на громадську активність. Іноді учасники моїх тренінгів та заходів запитують, де черпати мотивацію. Це суто індивідуально, тією чи іншою мірою залежить від характеру, життєвого періоду, оточення, зайнятості, психологічного стану тощо. Але для мене дещо залишається незмінним, по-перше — мріяти заздалегідь, які перспективи твоя діяльність відкриває перед іншими; по-друге — бачити й аналізувати зміни. Друге найважче, тому що вимагає споглядання та терпіння.
Зараз я займаюсь децентралізацією в Херсонській області. Майже щодня випадає унікальна можливість спілкуватись з різноманітними людьми з об’єднаних та необ’єднаних громад. Серед них є ті, які намагаються зробити свою рідну місцину кращою, вони готові черпати нові знання та не соромляться консультуватися з нашими експертами. Але таких людей небагато, в принципі, і в світі набагато більше пасивних, ніж активних громадян. І начебто все закономірно, але поки що не утворилася критична маса небайдужих. Це поступовий процес, в ході якого доводиться стикатися з недовірою, стереотипами, замкненістю або ж прихованими мотивами.
І ось ще дещо, що мене надихнуло в березні. Це сталося, коли я поїхала на виїзний тренінг до однієї з ОТГ. Учасники заходу намагалися всіляко дискредитувати мене та той досвід, яким намагалася поділитися. Під кінець зустрічі люди трохи притихли, я вирішила завершити на надихаючій історії про Хайме Ескаланте, латиноамериканського вчителя, який змінив хід історії однієї американської школи. І от буквально днями читала відгук від моєї колеги, яка нещодавно їздила до тих же людей, у ту саму ОТГ. Вона зазначила, що їй вже давно не доводилось так продуктивно працювати з групою, в якій більш ніж 15 осіб. Отже, спочатку дійте, а потім вичікуйте, споглядайте і майте терпіння. Результат не приходить одразу, але він прийде завжди, якщо ви вірите в те, чим займаєтесь.
Артем КОСТЮЧЕНКО, голова ГО «Молоді-Ініціативні»:
— Декілька місяців у моєму рідному місті Скадовськ ішли активні обговорення судового процесу за скаргою до прокуратури депутата Скадовської міської ради Бутенко О.І. стосовно купівлі канцелярських приладь на суму близько 1300 грн у магазині, який пов’язаний із сім’єю чинного мера Яковлєва О.Ю.
Погано те, що Херсонський апеляційний суд підтримав рішення суду першої інстанції та відсторонив діючого мера з посади строком на один рік. Мера, який користувався неабиякою довірою громадян міста, людину, яка показала громаді, що місто може бути сучасним, а влада — прозорою та відкритою до залучення людей для обговорення нагальних питань.
Добре те, що місто прокинулося, містяни почали активно збиратися та шукати шляхи виходу з ситуації, було декілька великих громадських віче, на найбільшому з яких зібралося до 500 людей. Ми збирали кошти на поїздку та їздили підтримати мера на суд до Херсона. Добре і те, що люди зрозуміли цілі депутатських груп, які влаштували такий сценарій для громади. А отже, чекаємо на свідоміше ставлення до наступних виборів та тверде «ні» тим, хто не дослухається до думки громади.
