ФОТО GROMADA.KS.UA
Херсонська обласна інспекція з охорони пам’яток історії та культури ініціює перед обласною владою утворення історико-культурного заповідника «Амадока» у с. Червоний Маяк Бериславського району. Нині тут розташований пізньоскіфський археологічний комплекс, до якого входять городище і могильник, а за античних часів (II ст. до н. е. — V ст. н. е.) знаходилось одне з перших державних утворень скіфів.
«На Нижньому Дніпрі було близько 18 пізньоскіфських городів і селищ. Всі вони описані давньогрецьким ученим Клавдієм Птолемеєм. Якщо порівнювати з давніми картами, саме наше городище має назву «Амадока», — коментує заступник начальника Херсонської обласної інспекції з охорони пам’яток історії та культури Дмитро СІКОЗА. — Ця пам’ятка вже внесена в реєстр пам’яток національного значення у 2009 році. Розкопки там ведуться з 2011 року. За цей час знайдено багато матеріалів: зброя, посуд, прикраси зі срібла, золота, бронзи. Це дає змогу реконструювати побут, зовнішній вигляд та все інше, що стосується поселення. Створення заповідника потрібно для збереження унікальної пам’ятки. До початку розкопок там побували «чорні» археологи, багато пограбовано. Тому треба відповідна адміністрація і охорона».
За словами Дмитра Сікози, у подальшому на цій території планується створення скансену — живого музею з відтворенням історичного середовища. «Цю територію треба розвивати та ще проводити розкопки, — каже Дмитро Сікоза. — Будівлі, які будуть знайдені, в тому числі оборонні споруди, планується реконструювати на тому місці і в тому вигляді, в якому вони були. Тут же проводитимуться історико-культурні фестивалі, створення школи реконструкторської археології, і все це з часом має перетворитися в скансен. У нас в області є реконструктори, гончарі, ковалі, які можуть проводити там майстер-класи. І загалом є люди, яким це цікаво».
Створення заповідника перебуває на початковій стадії. У Херсонській ОДА визначають робочу групу, яка займатиметься цим питанням. Вона має напрацювати пропозиції обласній раді щодо фінансування проекту.
Іван АНТИПЕНКО, «День»
