В Україні триває війна на сході, й це є головним викликом для суспільства. На тлі певних позитивних кроків 2017-й запам’ятався, зокрема, «безвізом», частковим покращанням соціально-економічного рівня життя, успіхами на спортивній та культурній аренах; саме антитерористична операція та порушення прав людей в окупованому Криму стали в році, що минає, «маркерами» відчуття того, на яке майбутнє для країни спрямована політична та інтелектуальна еліти.
Традиційно ось уже понад 10 років «День» пропонує нашим читачам разом із нами підбити підсумки року, що минув, і дивитися в наступний. Експерти «Дня» вкотре зробили зріз часу нашого, без сумніву, історичного періоду, в якому українці випробовуються не лише на міцність, а й на спроможність виправдати згадану фразу, що прописана в паспорті держави.
Отже, наприкінці року наші автори, постійні читачі, партнери та експерти відповіли на три запитання, і в такий спосіб сформували «мозаїку» життя країни за 2017-й.
Переконані, вам цікаво буде з ними ознайомитися.
1. Чим рік, що минає, став для вас особливим?
2. Кого вважаєте героєм і антигероєм-2017?
3. 2017-го наша редакція відзначила 15-річчя Бібліотеки «Дня». Яку саме книгу з нашої Бібліотеки Ви б могли відзначити й рекомендувати іншим?
Тарас БУКРЄЄВ, історик, викладач, Херсон:
1. 2017 – це рік, коли я почав переосмислювати цінності, які переважали у моєму повсякденному житті дотепер, скоріш за все це пов’язано з тим, що я став батьком. 2017-й рік я присвятив плідній роботі на дисертацією. Рік був продуктивним у науковій діяльності. Як результат — вісім публікацій у фахових наукових виданнях, зокрема й дві за кордоном. Також важливе місце у моєму житті займає й суспільно-політична діяльність. У 2017-му році я очолив обласну організацію Громадського руху Миколи Томенка «Рідна країна», що стало для мене стимулом для ще більш плідної праці задля змін у нашому місті та країні.
2. Назву героями року тих українців, які незважаючи на щоденні перепони своїми справами продовжують розбудовувати демократичне суспільство, нашу державу.
Антигерой – вертикаль влади. За останні чотири роки майже нічого, на жаль, не змінилося. Політики, котрі прийшли до влади після Майдану, зробили все для того, щоб звести нанівець всі ті позитивні імпульси, які існували в суспільстві після буремних місяців зими 2013- 2014 років. Свідомість багатьох пересічних українців суттєво змінилася, розпочалася розбудова прогресивного громадянського суспільства, але ці зміни не торкнулися системи влади. Державна машина залишилась на своїх рейках і відбудувала стару систему в ще потворнішому вигляді. Я згоден з тезою М. Томенка, що на сьогодні в країні створили цілу систему безвідповідальності влади: більшість посад, де «крутяться» бюджетні гроші, очолюються тимчасово виконуючими обов’язки, котрі найуспішніше можуть розкрадати кошти, нерухомість, землю чи майно, бо вони не несуть офіційної відповідальності.
3. Я вдячний газеті «День», що ви залишаєтесь об’єктивним, чесним, якісним виданням. Я читаю «День» більше 4 років, і використовую видання скоріше не як джерело новин, бо їх в нас дуже багато, а як інтелектуальне джерело з розумною оцінкою історії і сучасності від провідних експертів. Головна перевага «Дня» – газета спонукає критично мислити.
Якщо говорити про Бібліотеку, то саме з неї почав знайомство з «Днем», а саме з книжок, представлених у збірках «Бронебійна публіцистика» та «Підривна література». Я регулярно слідкую за новинками. «Повернення у Царгород» та «Сестра моя, Софія…» дають можливість відповісти на низку запитань з історії та сьогодення України. Крайня книга «Корона, або Спадщина Королівства Руського» – це ще один величезний крок на шляху до побудови автентичного «українського світу» в умовах протистояння і зазіханнями на нашу історію з боку «русского мира».
Вдячний «Дню» за щоденне пропагування важливих, маловивчених сторінок нашої історії.
Коментар взяв Іван Антипенко (“День”)
