Перші вибори в ОТГ ставлять доволі гостро питання щодо збереження повноважень та впливу для діючих депутатів різних рівнів. Якщо для відповідних сільських та селищних рад, це є процесом переобрання, то дані вибори також відкривають можливості й для депутатів інших рівнів та громад. Ми спробували проаналізувати присутність депутатів різного рівня у виборчих списках, також простежили певну зміну політичного представництва.
На перших виборах в ОТГ Херсонської області зареєстровано кандидатами всього зареєстровано 1059 особи, серед яких 194 – чинні депутати різних рівнів. Найбільше у виборчих списках представлені депутати сільських рад – 119, селищних – 49, районних – 25 та 1 депутат міської (Гола пристань). Зі зрозумілих причин, високий рівень представлення районних та селищних депутатів у Високопільській (7) та Іванівській ОТГ (5). Серед не районних центрів найбільш привабливою для депутатів районого рівня стала Любимівська (4) та Ювілейнівська (3) ОТГ. Білозерська ОТГ, хоча і включає районний центр, не стала цікавим об’єктом для членів районної ради – лише 1 подав свою кандидатуру на участь у виборах ОТГ. Щодо майбутнього членства в радах Борозенської та Бехтерської ОТГ жоден із районних депутатів не виявив зацікавленності в участі у виборчих перегонах.
Відносно політичної мобільності кандидатів та змін субєктів подання,то, в порівнянні з виборами 2015 року, найбільшою групою є самовисуванці. 62 самовисуванці на виборах 2017 року вирішили піти під прапором іншої політичної сили, або обрали самовисування. Найбільший приріст в статусних кандидатах має ВО «Батьківщина» (+21), Аграрна партія України (+17), «Наш край» (+13), «БПП «Солідарність» (+8), Опозиційний блок (+6). Серед партій найбільше втрачених позицій у Радикальної партії, Опозиційного блоку та «УКРОП» – по 3 депутати вирішили змінити суб’єктів висування. У випадку обрання чинних депутатів від Радикальної партії у Високопільській селищній раді, радикали втрачають представництво у ній взагалі. Лідером з партійної дисципліни та монолітності можна вважати ВО «Батьківщина» – 13 чинних депутатів вирішили висунутися від даної політичної сили знов.
Серед партій, лідери яких на різних рівнях заявляли про необхідність люстрації та прискіпливого визначення політичних партнерів, ми встановили депутатів різних років, які балотувались і вигравали від Партії регіонів. Зокрема, екс-регіонали встановлені у списках кандидатів від Об`єднання «Самопоміч», «УКРОП», ВО «Батьківщина», «БПП «Солідарність» та Аграрної партії України.
Радниця з юридичних питань Громадянської мережі ОПОРА Ольга Коцюруба зазначає, що закон про місцеві вибори не містить заборони реєстрації на перших місцевих виборах кандидатів, які на сьогодні є чинними депутатами, зі зміною політичної партії, від якої надана згода балотуватися. Натомість, їх одночасне балотування до різних видів рад на чергових виборах було би неможливим, оскільки відповідно до частини 4,5 cтатті 35 Закону “Про місцеві вибори” особа одночасно може бути висунута кандидатом в депутати шляхом висування місцевою організацією лише однієї політичної сили.
“Неможливість балотування виникає також і у випадку, якщо особа не була обрана депутатом по багатомандатному округу, проте залишилася в списку партії, яка подолала виборчий бар’єр. Оскільки у випадку припинення повноваження когось із депутатів список автоматично посувається, та обраним депутатом вважається наступний зі списку, всі необрані депутати перебувають у статусі кандидатів. Таким чином, у випадку їх балотування до міської ради Центральна виборча комісія надсилає територіальним виборчим комісіям повідомлення про порушення ними порядку висування визначеного статтею 35 Закону. Юридична нерівність виникає внаслідок того, що Центральна виборча комісія не відслідковує списки до сільських та селищних рад. Крім того, виходить так, що чинні депутати можуть без проблем балотуватися від іншої партії, а їх менш щасливі колеги по тому ж списку на чергових виборах 2015 року, які не були обрані депутатами, обмежені законом у такому праві“, – сказала Ольга Коцюруба.
