Експерти Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень провели дослідження стану демократії участі в містах Херсонської області: в Херсоні, Новій Каховці, Каховці, Олешках, Голій Пристані та в Скадовську. Вони з’ясували, як застосовувались в зазначених містах в 2016 та на початку 2017 рр. ключові процедури демократії участі, а саме: громадські слухання, загальні збори громадян за місцем проживання, місцеві ініціативи, громадські ради, органи самоорганізації населення (ОСН) та електронні петиції, дослідили, як названі механізми регламентовані в статутах громад, проаналізували прозорість та доступність влади на підставі інформації офіційних сайтів зазначених міст.
До зазначених громад були направлені інформаційні запити. За результатами відповідей були отримані наступні результати.
Як використовувалися механізми демократії участі в громадах
Із побаченого можна відразу зробити кілька висновків:
1.Процедури демократії участі в містах області застосовуються не системно.
2.Місцеві ініціативи не використовувались взагалі. Майже не проводяться громадські слухання за ініціативою мешканців, не створюються ОСН, не використовуються як інструмент впливу місцеві електронні петиції.
3.Громадські слухання проходять майже виключно за ініціативою влади (24 з 26), як правило, перед прийняттям ключових рішень (бюджет, ціни на тарифи, встановлення податків тощо).
4.Загальні збори пройшли тільки в Херсоні та в Каховці, але виявились найбільш застосованою процедурою (73 збори). Проте для цього є просте пояснення: проведення зборів обов’язкове в діяльності ОСН і ОСББ.
5.Громадські ради при виконавчих ОМС створені та діють в Херсоні, Новій Каховці та у Каховці. В інших містах ради не створені.
6.ОСН створені та офіційно діють тільки в Херсоні та в Голій Пристані.
7.Попри активність громадян в поданні електронних петицій влада ігнорує їх розгляд. З 24 розглянуто тільки 5.
Лідер по застосуванню процедур демократії участі Херсон, аутсайдер – Олешки
Але цей рейтинг доволі умовний, загальний рівень місцевої демократії залишається доволі низьким і в обласному центрі. Кращі показники досягнуті за рахунок активності низки організацій, які стикаються із ігноруванням з боку влади при застосуванні процедур демократії участі.
У статутах місцеву демократію тільки «ускладнюють»
Далі експерти перевірили регламентацію зазначених процедур в статутах громад, і зробили декілька невтішних висновків. В більшості статутів занадто складні процедури для ініціювання громадських слухань, загальних зборів та внесення місцевих ініціатив. Так, щоб внести місцеву ініціативу в Олешках та в Новій Каховці спочатку потрібно створити ініціативну групу з 50 чоловік, а підготовлені нею проекти повинні підтримати не менш ніж 10% відсотків мешканців.
В тих же громадах треба зібрати підписів 5% дорослого населення для проведення громадських слухань. В Каховці процедура ініціювання слухань громадськістю взагалі не прописана в Статуті. В деяких містах потрібно зібрати третину підписів мешканців території для проведення загальних зборів.
Але це тільки половина проблеми. Практично ніде не визначено, коли та в який спосіб будуть розглядатись результати проведених заходів. Тому ми й бачимо ситуацію, коли громадські слухання проводяться, а влада міста не розглядає їх резолюцію.
Серйозною проблемою є й відсутність регламентації діяльності громадських рад. На нашу думку, було б доречним прописати в статутах їх загальні повноваження та зробити обов’язковими для розгляду органами місцевого самоврядування їх пропозиції. Тоді б, можливо, влада більше прислухалась до їх пропозицій.
Порядок застосування електронних петицій в статутах взагалі не регламентується.
Вкрай важливою умовою для розвитку місцевої демократії є прозорість та відкритість влади. Експерти зробили аналіз стану інформаційного наповнення офіційних сайтів зазначених міст. Для аналізу були обрані 68 параметрів. 43 з яких відображають інформаційне наповнення сайту, 25 – його технічний стан та зручність у користування.
Найбільш «інформативний» сайт Херсонської громади, найменш – Скадовської
Параметри інформаційного наповнення можна умовно поділити на контактну інформацію та інформацію про діяльність ради. За наявність першої ми зараховували 1 бал, за другу 3 бали.
Слід зазначити, що із розміщенням контактів всі громади справляються більш-менш задовільно. За невеликими виключеннями можна без проблем знайти контакти керівництва міст та посадовців.
Гірше ситуація з інформацією про громаду та раду. Не викликають питання тільки документи, оприлюднення яких передбачене законом напряму: проекти та рішення рад, виконкомів, розпорядження голів, протоколи засідань сесій та результати голосувань.
В Олешках та в Скадовську не розміщують протоколи засідань постійних комісій. Тільки в Новій Каховці і в Херсоні можна знайти інформацію про участь обранців в роботі сесій. В тому ж Скадовську відсутній склад фракцій та груп ради.
З актуальними річними звітами міських голів можна ознайомитись тільки в Херсоні та в Каховці. А от із звітами депутатів проблема. В повному обсязі вони ніде не розміщуються. Звіти окремих обранців ми знайшли тільки на херсонському та олешківському сайтах.
Але найбільші проблеми із розміщенням інформації про господарську діяльність громад. Відсутні повні переліки підприємств, установ, закладів та організацій рад, перелік об’єктів нерухомої комунальної власності об’єктів комунальної форми власності, які можуть бути передані в оренду тільки в Херсоні та в Новій Каховці. Практично відсутня інформація про незадіяні земельні ділянки, розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності тощо.
Тільки на херсонському сайті можна знайти перелік діючих цільових програм. А от розміщенням звітів про їх виконання себе ніхто не обтяжує.
Найбільш інформаційно наповненим є сайт Херсонської міської ради. За нашою методикою він отримав 77 балів. Але, й тут ситуація далека від ідеальної. Чимало важливої для громади інформації не розміщується. Слідом за Херсоном, з 64 балами ми розмістили Нову Каховку. За нею відразу ж Каховка (60) та Гола Пристань (59). Значно гірша ситуація в Олешках (48) та в Скадовську (44 бали).
Найбільш технічно забезпеченний сайт Каховки, найменш – Голої Пристані
За технічною складовою сайти розподілилися наступним чином. На першому місці Каховка, яка має єдиний сайт, на якому реалізовані спеціальні можливості для людей зі слабким зором. Друге місце посів сайт Херсонської міської ради, власне, за велику кількість наявних модулів та розподіленій системі пошуку НПА.
На третьому знаходиться сайт Олешківської міської ради, що відповідає базовим вимогам, однак має низку недоліків у вигляді активного захисту від копірайту та прихованої реклами.
З невеликим відставанням четверте місце займає сайт Скадовської міської ради. Основною проблемою сайту є його «незрілість», відповідно недостатня наповненість, незрозумілий графік роботи сайту та наявність «битих» тест-розділів.
П’яте місце посідає сайт Новокаховської міської ради з повністю відсутньою можливістю пошуку. Останнє місто займає сайт Голопристаньскої міської ради, на якому відсутні модулі пошуку та здебільшого данні та продукти діяльності органу місцевого самоврядування. Новини про раду винесені на окремий ресурс.
У порівнянні з минулими роками, технічне забезпечення міських сайтів виросло в рази. 5 із 6 перейшли на нові конструкції, ввели необхідні за законом розділи. Здебільшого інтерфейс ресурсу зрозумілий, і данні піддаються завантаженню. Однак, загальної концепції «людино-доступного» інтерфейсу немає, нові блоки реалізуються не чином реструктуризації, а подовженням, шаруванням інформації у нескінченість. І лише один сайт з загалу підтримує спеціальні можливості для людей з вадами зору. Іномовні версії сайтів відсутні взагалі.
Із всього вище сказаного можна зробити наступні висновки:
1.Процедури демократії участі в містах області застосовується не системно і переважно за ініціативою влади. Окремі процедури, наприклад, місцеві ініціативи, не застосовуються.
2.Регламентація більшості процедур в статутах громад не сприяє їх впровадженню.
3.Є серйозні питання щодо прозорості та відкритості в діяльності влади міст, до наповнення їх офіційних сайтів. Майже відсутня інформація про господарську діяльність. Брак такої інформації відбиває у громадян бажання шукати правові форми співпраці із владою, призводить до напруження і небажаних конфліктів.
