Питання вживання м’яса вже давно вийшло далеко за межі особистого вибору.
Для багатьох етичний аспект залишається визначальним, адже з часів Григорія Сковороди або Магатми Ґанді тваринництво практикує більш жорстокі форми поводження з тваринами.
Водночас, ми більше не маємо часу занурюватись у світоглядні суперечки щодо веганства. Питання набуло глобального значення і про необхідність відмови від м’яса говорять науковці, екологи, соціологи, лікарі, національні уряди, світові громадські та міжурядові організації.
Те, що ми їмо, має наслідки для всієї планети. Ось 10 публікацій, які допоможуть вам зрозуміти навіщо варто відмовитись від вживання м’яса.
Глобальне зрушення людства до веганської дієти є життєво важливим, щоб врятувати світ від голоду, злиднів і найгірших наслідків зміни клімату“, – йдеться у доповіді ООН, яку цитує The Guardian.
Навіть оптимістичний сценарій “наслідків змін клімату” включає голод, епідемії та війни, що спричинені боротьбою за ресурси (і це вже відбувається).
Песимістичний: зникнення більшості існуючих видів, включно з людиною (процес вимирання видів, які не здатні пристосуватись до змін клімату також вже розпочався).
Частку промислового тваринництва у загальних викидах парникових газів зазвичай озвучують на рівні 18%, послуговуючись даними FAO. Водночас незалежний аналітичний центр Worldwatch Institute вказує на безліч прорахунків у загальноприйнятих оцінках. Згідно його дослідження, при ретельному врахуванні всіх факторів, вплив агропромисловості сягає 51%, а значить є головною причиною змін клімату.
Весь транспорт, енергетика та промисловість світу разом узяті шкодять менше аніж тваринні ферми. Для порівняння: молекула метану (викиди скотарства) наносить в 27 разів більше шкоди атмосфері аніж молекула СО2.
Відмова від продуктів тваринної індустрії – це найбільш ефективна особиста дія, що може зробити кожен для запобігання змінам клімату.
Міжнародне агентство з вивчення раку (IARC) Всесвітньої організації охорони здоров’я віднесло оброблені м’ясопродукти – шинку, сосиски, солонину, в’ялене м’ясо, м’ясні консерви тощо – до списку “Групи 1” – найбільш шкідливих сполук, які критично підвищують вірогідність онкохвороби.
До цієї групи вже входять такі надшкідливі канцерогени як миш’як, тютюн, азбест і дизельні випари.
Червоне м’ясо, таке як яловичина, баранина та свинина, експерти віднесли до “Групи 2А” – сполук, що ймовірно викликають рак.
Українські активісти, включно з автором цього матеріалу, понад рік домагаються від МОЗ проінформувати українців про канцерогенність оброблених м’ясопродуктів. Профільне міністерство не здійснило необхідних заходів для упередження онкохвороб. А державні відомства й заклади залишаються одними з найбільших замовників оброблених м’ясопродуктів в Україні, щодня замовляючи тонни канцерогенних продуктів.
Міжгалузеві дослідження та аналіз, що здійснювались на виконання закону України “Про екологічну експертизу” підтвердили, що об’єкти, пов’язані з м’ясною індустрією становлять особливу небезпеку для довкілля.
Зокрема, Постановою КМУ №808 до об’єктів підвищеної екологічної небезпеки віднесені всі м’ясокомбінати та м’ясопереробні підприємства країни, тваринницькі комплекси для вирощування свиней понад 5 тисяч голів, великої рогатої худоби понад 2 тисяч голів, птиці понад 60 тисяч кур-несучок та 85 тисяч бройлерів.
В наступних пунктах ви зрозумієте чому тваринництво складає небезпеку для всього навколо. А тут лише згадаємо, що уряд Китаю не обмежився декларуванням небезпеки для довкілля, а впроваджує план по скороченню вживання м’яса населенням на 50%.
До загроз довкіллю від діяльності тваринних ферм належать накопичення надлишку поживних речовин та важких металів у ґрунті, що призводить до зменшення родючості землі та скорочення кількості угідь для сільського господарства.
За даними Всесвітньої продовольчої організації (FAO), близько половини надлишкового внесення фосфору відбувається через промислове тваринництво.
Причина 67% випадків передчасної смертності в Україні – серцево-судинні захворювання. За даними МОЗ, вони є причиною загибелі понад 400 тисяч українців щороку.
Цього місяця Американська кардіологічна колегіяопублікувала огляд корисних та шкідливих для серцево-судинної системи способів харчування: “Всі джерела тваринного білка (яйця, риба, домашня птиця, червоне м’ясо і продукти переробки м’яса) збільшують загальний ризик смертності у порівнянні з рослинними білками.
Наявні дані свідчать про те, що рослинна дієта знижує фактори ризику атеросклеротичних серцево-судинних захворювань, стримує розвиток ішемічної хвороби серця“.
Під впливом цих результатів президент Американської кардіологічної колегії, доктор Кім Вільямс зробила наступну заяву: “Є два види кардіологів: вегани та ті, хто не читав дані досліджень“.
>Жоден ворог не винищував українців з такою жорстокою послідовністю, як серцево-судинні захворювання. І це не дивно: традиційна українська кухня включає сало (холестериновий рекордсмен) та багато інших жирних страв. У цьому контексті, патріотизм та громадянська свідомість має проявити гнучкість. Якщо сліпе слідування традиціям може означати занепад для нації, то ми маємо бути українцями 21-го сторіччя й залишити небезпечні звички минулого заради майбутнього.
На промислових фермах утворюється та зберігається велика кількість відходів (гній, послід, сеча), які зберігаються переважно у величезних відкритих лагунах, звідки можуть потрапляти в підземні та поверхневі води і забруднювати їх. На цьому наголошують науковці Інституту агроекології і природокористування НААН України.
“При внесенні високих доз гною в ґрунт відбувається зафосфачування ґрунтів та забруднення їх важкими металами, що доведено нашими власними дослідженнями на селітебних територіях сільських населених пунктів України“, – зазначають в НААН України. – “Результатом такого “удобрення” сільськогосподарських культур є зниження родючості ґрунтів“.
Близько половини всіх антибіотиків у світі використовуються саме у тваринництві, стверджує CIWF. Це одна з причин, чому фармацевтичні компанії можуть підтримувати і пропагувати споживання м’ясної продукції.
Надмірне використання антибіотиків на фермах призводить до виникнення та поширення вірусів та бактерій, стійких до антибіотиків. На цьому наголошує Національний екологічний центр України в інформаційній брошурі “Факти про промислове тваринництво”
Серед іншого, до основних загроз, для довкілля та здоров’я людей, пов’язаних з великою кількістю гною (або посліду) промислових ферм відносять забруднення грунтів і води патогенами та бактеріями, стійкими до антибіотиків:
“Промислові ферми можуть бути основними осередками виникнення або поширення свинячого чи пташиного грипів. 1918 року вірус H1N1, подібний до нинішнього вірусу свинячого грипу, викликав пандемію, загинуло близько 50 мільйонів людей по всьому світу (близько 5% світового населення)”.
У світі близько 1/4 використовуваної прісної води йде на потреби тваринництва або суміжних галузей. Відкриття кожної великої ферми негативно впливаєна водний баланс території.
Залежно від потужності, одна промислова ферма використовує 300-500 м3 води на добу, що прирівнюється до водоспоживання невеликого селища. Такі розрахунки включають тільки ту кількість води, яка безпосередньо використовується на утримання тварин, не враховуючи супутніх витрат.
Зокрема, на виробництва 1 кг курятини йде 4300 літрів води, 1 кг свинини – 6000 літрів води, 1 кг яловичини – 15500 літрів води. Для порівняння: виробництво одного кілограма сочевиці потребує всього 50 літрів води.
Наразі Україна переживає економічну кризу, і замість того, щоб купувати дешеве оброблене м’ясо, значно корисніше для здоров’я було би час від часу вживати доступні за ціною зернобобові. Близько 20-25% ваги зернобобових – це білок; у пшениці цей показник дорівнює 10%, у м’ясі – від 30 до 40%.
Навколо тваринних ферм розповсюджується не лише неприємний запах.
Серед викидів у повітря – аміак, який призводить до кислотних дощів та осадження азоту. Це пошкоджує посіви та природні екосистеми.
“Крім того, викиди аміаку пов’язані з формуванням аерозолів, що можуть створити небезпеку для здоров’я“, – зазначають у НЕЦУ.
Скотарство в промислових масштабах завжди базувалось на позбавленні тварин прав на життя і свободу. Проте саме протягом останнього сторіччя людство перейшло межі жорстокості у поводженні з ними.
Щороку люди вбивають близько 60 000 000 000 тварин для молока, м’яса та яєць. Ця астрономічна цифра не включає вбивства риби.
У поводженні з тваринами використовується неприродне штучне запліднення, травмування, тісні клітки, часто менші за розмір живої істоти тощо.
Хоча сучасним суспільством тварини можуть сприйматися як товар, що не має почуттів, насправді, всі тварини хочуть жити і бути вільними, мають почуття гідності та відчувають біль.
Кожна людина може власною дією зменшити їхні страждання. Наприклад, якщо вам близько 25 років і ви станете веганом сьогодні, то за підрахунками The Vegan Society, до 70-ти років врятуєте близько 1500 життів корів, свиней, птахів, риб.
Павло Вишебаба, співзасновник та член ради ГО “Єдина Планета”
Всі світлини Depositphotos
