Фото Івана АНТИПЕНКА
Вторгнення Росії на територію української АР Крим у 2014 році породило тисячі проблем для простих людей. Про адміністративну межу, яка зруйнувала людські долі, розірвала родини, у когось відібрала свободу, а принесла агресивний тиск та пропаганду, розповідає цикл програм «Межа» на телеканалі «Херсон плюс».
За словами авторів проекту, вони хотіли нагадати суспільству буденні труднощі, що з ними зустрічаються жителі Криму, які не визнають анексії й хочуть підтримувати зв’язки з материковою Україною, а також проблеми мешканців Херсонщини у прикордонних районах. Програма стала актуальною, адже місцеві ЗМІ не завжди заглиблюються у проблеми адмінмережі, висвітлюючи тему переважно з офіційних джерел. Більше того, журналісти не лише показали проблеми, а й частково допомогли у їхньому вирішенні.
«2014 РОКУ — ВСЕ ЯК ВІДРІЗАЛО»
«До анексії наш телеканал активно співпрацював із кримчанами. Там було чимало друзів серед журналістів. Ми часто бували на півострові, висвітлювали різні події, брали участь у фестивалях. 2014 року — все як відрізало. Тож ми говоримо про те, як цей адміністративний кордон, ця межа змінила людей», — розповідає директор телеканала «Херсон плюс» Володимир Косюк. За його словами, проект втілюється разом з Інститутом висвітлення війни і миру, який запропонував максимально широко показати проблематику життя на прикордонні.
РОЗВІНЧЕННЯ МІФІВ
Телевізійники обрали чотири ключові теми. Перша — адміністративна межа — про все, що пов’язано з переїздами. «Уявіть, щодня в Херсон приїздить мінімум один автобус із кримчанами, які хочуть вирішити проблеми з документами, — говорить Володимир Косюк. — Це різні люди. Від шалених «ватників», які у 2014 році палили українські паспорти, а сьогодні не можуть оформити спадщину, будь-що продати чи купити, і до дітей, які хочуть зробити українські паспорти. І вони ж не винні, що три роки тому, коли їм було по 13, Росія анексувала Крим».
Під час роботи над цією темою журналісти змогли налагодити зв’язок кримчан із представниками міграційної служби, щоб останні дотримувалися закону і видавали документи вчасно. «Ми побачили, що є чимало спекуляцій і міфів, — розповідає головний редактор телеканала «Херсон плюс» Ірина Мезенцева. — Людям у Криму розповідають, що тут їм все повинні робити протягом дня. Потім збирають по тисячі гривень з кожного, везуть на материк, обіцяють, що вони повернуться назад у той же день із документами. Насправді їх обманюють і так наживаються на проблемах. Після програми до нас дзвонять і просять розповісти, що правда, а що ні. А в міграційній службі змусили свої районні представництва працювати швидше».
ІНФОРМАЦІЙНА ВІЙНА
Друга програма — про інформаційну війну. «Росія покриває майже половину території Херсонщини аналоговим телевізійним мовленням. Ми дивимося російську пропаганду. Вже три роки. З нашого ж боку зроблені тільки перші кроки у поширенні українського теле- і радіомовлення на Крим», — каже Володимир Косюк. Цю проблему важко переоцінити, адже очевидно, що анексія півострова і розв’язання Росією війни на Донбасі були б неможливими без агресивної пропаганди. Телевізійники розібралися в тонкощах поширення українського сигналу на Херсонщину та на Крим, розповідають про те, що вже вдалося зробити українській владі та які виклики очікують у 2017 році.
РОДИННІ ЗВ’ЯЗКИ І ФУТБОЛ
Третя програма днями вийшла в ефір. Вона присвячена життєвим історіям переселенців, які переїхали з півострова на материкову Україну і розірвали стосунки зі своїми родичами і друзями через розбіжності у поглядах на події в Криму, війну на Донбасі та винних у її розв’язанні.
Завершить цикл програм історія про першого чемпіона України з футболу — сімферопольську «Таврію», яка після анексії переїхала на Херсонщину і намагається повернутися до професійної ліги. Журналісти «Херсон плюс» також торкнулися теми кримського футболу і спорту загалом, який наразі ізольований від усього світу, а тренувальні бази, які колись були популярним місцем зимових зборів, нині пустують.
Іван АНТИПЕНКО, «День»
