vybor.ua
“Рідна Херсонщина” публікує фрагмент матеріалу газети “День” “Чому громади не об’єднуються?”.
«ДУЖЕ ГОСТРО СТОЇТЬ ПИТАННЯ ПОШУКУ КВАЛІФІКОВАНИХ КАДРІВ ДЛЯ РОБОТИ В ОТГ»
Оксана СIЛЮКОВА, координатор херсонського Офісу реформ:
— Херсонська область з липня 2015 року мала всього одну ОТГ — Кочубеївську у Високопільському районі. З початку 2016 року процес суттєво активізувався — на сьогодні висновок ОДА щодо відповідності об’єднання Конституції та законам України отримали 16 майбутніх об’єднаних громад з 6 районів. Проте лише 12 громад на даний час прийняли остаточні рішення щодо об’єднання та по яким направлені звернення до ЦВК стосовно призначення виборів. На 11 грудня 2016 року призначено вибори в 4 громадах, а на 18 грудня — ще у 7 громадах.
Люди нарешті почали вірити в реформи. Перші громади готові до отримання нових повноважень. Дуже активними є саме прикордонні райони (Чаплинський, Каланчацький, Каховський), які добре розуміють необхідність зміцнення своїх громад. Серед плюсів реформи люди відзначають можливість отримання фінансової самодостатності, участі у проектах міжнародної технічної допомоги, які працюють саме з ОТГ, шанс використовувати кошти на розвиток своєї території. Серед безпосередніх переваг — інвентаризація земель, об’єктів соціальної сфери, податкових надходжень, оптимізація існуючих послуг та отримання нових. Громади втомилися нести тягар існуючої мережі закладів соціальної сфери, більшість чітко розуміє гостру необхідність перегляду тих закладів, які працюють на території громади та на які витрачають бюджетні кошти.
Складнощів у реформуванні дуже багато. Серйозно впливає політичний аспект. Противагу симпатикам реформи становлять окремі політичні сили, які сьогодні входять до керівництва області. Досить часто результати інформаційних зустрічей Офісу реформ, які проходять в населених пунктах області, зводяться нанівець деякими політичними активістами та депутатами, що проводять свої заходи після візитів фахівців Офісу. Не відпрацьовані законодавчі та підзаконні акти, що стосуються реформування. Це викликає сумніви громад у стабільності реформи. Спротив спостерігається з боку голів місцевих рад, які саботують реформу, бажають залишитись на своїх посадах, депутатських корпусів місцевих рад — тому що депутати не зацікавлені у втраті своїх повноважень та районних рад, які після реформи не будуть існувати.
Не секрет, що коли громада має сильного лідера, то він формує думку громади. Тому активно працюємо саме з сільськими головами та депутатами. Але в окремих населених пунктах спрацьовує саме думка населення. Тому підхід до роботи в кожній громаді індивідуальний. На території кожного села є свої неформальні лідери. Це місцеві фермери, представники бізнес-еліт, активна інтелігенція. І тут дуже уважно треба працювати. Тому що межа між створенням дійсно об’єднаної територіальної громади та «князівства» під конкретного фермера — дуже тонка.
Дуже гостро стоїть питання пошуку кваліфікованих кадрів для роботи в ОТГ. Люди іноді просто не знають, що робити з отриманими коштами. Потребують навчання від безпосередньо процесу планування життєдіяльності громади до підготовки серйозних інфраструктурних проектів, їх реалізацію, ефективного та прозорого використання коштів бюджету, оформлення відповідної документації, проведення тендерних процедур та ін.
Це довгий та нелегкий процес, але я впевнена, що ми подолаємо всі труднощі.
Іван АНТИПЕНКО, «День»
