Фото Артема Сліпачука, “День”
19 липня студенти ЛШЖ «Дня» зустрілися з народним депутат кількох скликань, лідером громадського руху «Рідна країна» Миколою Томенком. Так співпало, що саме в цей день 22 роки тому Леонід Кучма вперше обрався президентом України. З цього розпочалася наша розмова. Якими є наслідки десятирічного перебування на посаді глави держави Кучми (до речі, до цього він ще два роки був прем’єром)?
«Не дивлячись на війну і дві революції, з часів Кучми політичний клас все рівно революційним шляхом не змінювався, – відповідає Микола Томенко. – У тому сенсі, що якщо проаналізувати людей, які ухвалюють рішення і які впливають на ухвалення рішення, то фактично вони всі родом з часів Кучми. І це базова позиція. Якщо ви ставали бізнесменом, заробляли перші мільйони, чи ставали впливовим політиком, то у більшості випадків ви прямо чи опосередковано пов’язані з тим режимом. При всій непослідовній критиці позиції Мельниченка, але його плівки були дуже важливі, бо це є підручником кучмізму. Нинішні політики, починаючи з президента Порошенка і закінчуючи багатьма іншими, були задіяні в тій системі. Таким чином, зламати інституційно і понятійно політичний режим часів Кучми, це означає нанести шкоду багатьом людям, які є впливовими в сьогоднішньому політичному класі».
Звичайно, говорили не тільки про часи Кучми, але й про суспільне мовлення, просвітницькі проекти та екологічні проблеми. Останні були згадані недарма, адже в уряді «національної збірної» газети «День» саме Микола Томенко займає посаду міністра екології.
Розмова з політиком виявилася багатовекторною. Микола Томенко проаналізував діяльність українських парламентів і зазначив, що суттєвою проблемою нинішньої Верховної Ради є законотворча діяльність. Також він наголосив на «необхідності оновлення політичного класу». Згадали і резонансні справи, що досі незавершені, зокрема, справу «Гонгадзе-Подольського». Не менш важливим стало питання дострокових виборів. На думку Миколи Томенка, вони «можуть бути ефективними тільки за умови одночасних виборів і президента, і парламенту, а також при реформуванні діяльності Верховної Ради».
Під час обговорення теми суспільного телебачення, гість поділився своїм баченням щодо цієї теми, зазначивши, що «не можна об’єднувати радіо й телебачення в єдиний відділ – слід відмовитися від моделі «медіа-колгоспу». Крім того, політик наголосив на створенні просвітницьких програм – «потрібно інвестувати в мізки, переконання».
Наш лектор особливо наголосив на потребі вирішити складну екологічну ситуацію в Україні, однією зі складових якої є подолання наслідків чорнобильської трагедії.
Про ці та інші важливі питання, порушені в розмові з Миколою Томенком, читайте в одному з наступних номерів газети «День».
ВРАЖЕННЯ
Дмитро БАЙДА, Національний університет «Острозька академія»:
– На фоні загальної політичної незрілості, цікаво спілкуватись із досвідченими політиками, які знаються на новітній українській історії. Томенко фокусувався на внутрішніх проблемах, без клішового зараз звинувачення Кремля в політичних, економічних, соціальних, культурних і ще безкінечного списку проблем України. Відчутний досвід лекторства в університетах. Чимало відповідей, але ще більше запитань.
Марина СНІЖИНСЬКА, Національний університет «Києво-Могилянська академія»:
– Зустріч із Миколою Томенком була надзвичайно інформативною. Відповідаючи на наші питання, пан Микола охопив навіть більше тем, ніж ми розраховували, і дав їм глибокий аналіз. Зокрема, він говорив про культурний безлад, який панував (і в частини населення досі панує) у головах під впливом «совєтського» зомбування, прикладом чого було покладання у Києво-Печерській Лаврі квітів Столипіну. Багато говорив про екологічну складову, яка має бути в політиці кожної партії, що хоче прийти до влади. Екологічна проблема гостро стоїть у світі та успішно вирішується у Європі, куди ми так прагнемо Нарешті її намагаються піднімати в Україні. Ще було приємно, що пан Микола згадав про День народження Володимира Маяковського, якого я (і не тільки я) дуже люблю.
Христина СОЛТИС, Львівський національний університет імені Івана Франка:
– Якщо політик після втрати депутатського мандату не припиняє працювати над своїми проектами, це може свідчити про його вмотивованість змінювати державу. Мабуть, це можна сказати і про нашого сьогоднішнього гостя. Зазвичай я критично ставлюсь до політиків, але думаю, що інколи їм варто «давати шанс». Меседжі Томенка про перенесення акцентів з форми на зміст заслуговують на увагу. Також сподобалось його порівняння «плівок Мельниченка» із підручником кучмізму і новітньої історії.
Нагадаємо, Літня школа журналістики цього року відбувається з підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні.
