mil.gov.ua
У захисників природи на Херсонщини загострюється конфлікт із своїми ж захисниками, штучно спровокований Міністерством оборони України.
Одразу кілька частин ЗСУ з подачі оборонного відомства прибули сюди на тривалі навчання. І зайняли під свої тимчасові табори частину території Дніпровського та Пролетарського лісництв у Цюрупинському районі області, навіть офіційно не поставивши до відома місцевий лісгосп.
Його керівництво терміново написало листа до обласного управління лісового господарства, аби військовим обмежили доступ принаймні до зелених насаджень, щоб їх не столочила важка техніка і не вирубали на дрова.
Лист Цюрупинського ЛМГ управління передало до Херсонської ОДА, і по тому все «заглухло».
Але ще більше стривожені працівники національного природного парку «Олешківські піски»: адже військові навчання з використання стрілецької та навіть артилерійської зброї розгорнулися просто на території охоронної зони, і ні в кого про це дозволу взагалі не питали!
Летять снаряди в заповідну зону
У часи Союзу біля тутешнього села Козачі Лагері і справді знаходився великий військовий полігон, на якому авіація з усіх куточків СРСР відпрацьовувала бомбометання та пуски ракет.
Та ці землі згодом розмінували від залишків смертоносного залізяччя, а ще 22 лютого 2010 року згідно Указу Президента України вони відійшли до НППП «Олешківські піски». І тепер уже природній резерват знову «під ударом».
Факт. До складу Національного природного парку «Олешківські піски» входить 2798 га земель, а також ще понад п’ять тисяч гектарів угідь державних лісгоспів Каховського, Великокопанського та Цюрупинського лісгоспів Херсонщини без їх передачі у постійне користування.
Цитата. «Військові Збройних Сил України фактично самовільно захопили цю територію, включаючи і ту частину, яка межує з НПП «Олешківські піски». На даній території проводяться стрільби з застосуванням військової техніки та важкого озброєння (152-міліметрові САУ, міномети «Васильок»), які тривають досі. Кожного дня стається до декількох сотень пострілів та вибухів…
Стрільба ведеться у небезпечному наближенні (від 5-4 до 3-2 км.), як до населених пунктів (села Козачі Лагері та Кринки), так і до установи, яка має стратегічне значення для продовольчої безпеки країни – Новокаховського рибоводного заводу частикових риб. Військовослужбовці ЗСУ заборонили перебування працівників парку на його території, що призвело до зупинки робочого процесу і розвитку парку в цілому.
Адже саме на цій території знаходиться заповідна зона площею 1391 гектар. Що саме там відбувається? Нам не відомо!». З заяви колективу національного природного парку, розміщеної на офіційному сайті НППП «Олешківські піски».
На екс-полігоні світ клином не зійшовся
– Вздовж периметру всього колишнього полігону, який ще п’ять років тому передали національному парку, досі стоїть охорона з військовослужбовців. Вони не представляються, і відмовляються повідомити, хто керує навчаннями, і як з цією особою можна зв’язатися. Мене особисто і працівників нашої охорони туди не пропускають, – розповів директор парку Андрій Непрокін.
– Скільки триватиме блокування частини парку, ми не знаємо, але вже зараз можна з упевненістю сказати: після таких обстрілів унікальну фауну єдиної в Україні пустелі «убили» років на десять-п’ятнадцять наперед. З цього приводу ми вже зверталися до Міноборони України, але не отримали звідти жодної відповіді. До вивчення ситуації підключилася і Громадська рада при Херсонській облдержадміністрації.
Працівники Національного природного парку «Олешківські піски» – віддані патріоти України. Вони розуміють, що військовослужбовцям треба шліфувати навички влучної стрільби та використання важкої техніки. Але колектив НППП і прості мешканці Херсонщини ніяк не можуть погодитися з тим, що заради навчань обов’язково треба знищувати природу країни, яку учасники цих навчань взялися захищати.
Адже в таврійських степах чимало безлюдних ділянок, які не використовуються в землеробстві, і не є заповідними. То чого ж «світ клином зійшовся» саме на колишньому полігоні?
