Підірвана опора ЛЕП
Селище Чаплинка на півдні Херсонщини стало відомим після підриву опор ліній електропередач «невідомими патріотами України». Так тепер прийнято називати тих, хто заклав вибухівку і підірвав дві з чотирьох опор ЛЕП. Після цього всі чотири лінії, що ведуть до Криму, були знеструмлені. Ті, хто охороняє місце вибуху, живуть у великому армійському наметі, розбитому в полі під Чаплинкою. Вона стала місцем паломництва місцевих і приїжджих журналістів.
Активіст Хан
Від асфальтованої дороги до неї брести розквашеним від дощу полем близько кілометра. Консистенція ґрунту тут нагадує чи то добре розім’яту глину, чи пластилін. Після ста кроків на кожній нозі кілограм-півтора налиплого бруду. Роботи з відновлення опор уже завершені, каже кримськотатарський активіст під псевдонімом Хан. Він – в армійській балаклаві, але голос видає вік – не більше 23-25 років. За його словами, ремонтники завершили роботи, поставили нові опори замість підірваних, але напругу не увімкнули.
«Гірляндочок ізоляції немає. Подача енергії в принципі неможлива. Декілька виводів зібрані в один клубок. Це власність держави, це було куплене за кошти самих громадян України, за податки. Ми не збираємося нічого псувати, нічого красти. Це, по суті, все наше, все українське», – сказав він у коментарі «Крим.Реалії».
За його словами, команда, що перебуває на місці вибуху, змінюється щодоби. У проханні показати побут і подивитися намет зсередини мені відмовили, пояснивши тим, що кілька людей зараз сплять.
Микола, колишній робітник «Кримського Титану»
Півгодини автомобілем розбитою дорогою серед жовто-сірого таврійського степу – і я в селі Червоний Чабан, поряд з яким розташований пункт в’їзду-виїзду на анексовану територію Криму. Звідси видно завод «Кримський Титан». Туди на роботу раніше, за словами місцевого жителя на ім’я Микола, їздили близько 500 місцевих жителів, а тепер близько 50. Микола, якому 55 років, відпрацював на шкідливому виробництві 30 років, був готовий працювати і далі. Але від українців окупаційна влада зажадала оформитися відповідно до російського законодавства.
«Беріть карту імміграційну і влаштовуйтеся, як у Росії. А я так не захотів», – сказав Микола.
Його я застав за роботою: разом з трьома чоловіками його віку та молодшим монтував паркан з металопрофілю. Місцевий житель, який назвався Мішею і допомагав Миколі більше словом, ніж справою, каже, що роботи в селищі немає. Більшість перебивається випадковими заробітками. Сам він, за його словами, час від часу працює на будівництві шлюзу на Північнокримському каналі. Але робота там непостійна, без трудової книжки. Міші доводиться працювати бетонщиком.
На під’їзді до села Червоний Чабан три блокпости, де чергують активісти. На пункті пропуску біля адмінкордону прикордонники регулюють рух нечисленних автомобілів – по 10-15 в обидва боки. Тепер, за рішенням Кабміну, вони мають здійснювати транспортну блокаду Криму. У селі – база одного з підрозділів Херсонського прикордонзагону. На в’їзді вартовий з автоматом, у дворі – службові машини, акуратно підстрижений газон, два палевих цуценяти невідомої породи і великий чорно-білий кіт. Тут прикордонні наряди отримують зброю і звідси виїжджають на кордон.
Завод «Кримський Титан»
Із заступником начальника штабу Херсонського прикордонного загону Сергієм Рибаченком говоримо біля залізничної гілки, що веде на «Кримський Титан». Посеред рейок вмурований бетонний блок, трохи далі на залізничному полотні – протитанковий «їжак». За його словами, співробітники прикордонслужби обговорюють з активістами порядок транспортної блокади Криму.
Заступник начальника штабу Херсонського прикордонного загону майор Сергій Рибаченко
«Проводиться координаційна рада представників правоохоронних органів та активістів громадських організацій, буде узгоджений загальний порядок дій щодо рішення уряду», – сказав він «Крим.Реалії».
У бесіді без запису один з офіцерів-прикордонників розповів, що попередньо обов’язки будуть розподілені так: активісти запобігатимуть вивезенню товару з материка до Криму, а прикордонники зосередяться на в’їзді. За інформацією Держприкордонслужби, з кінця вересня до сьогоднішнього дня вантажні автомобілі адмінкордон не перетинали.
Їдучи з місця підриву опор у Чаплинці, я запитав кримськотатарського активіста Хана, чи готові вони з товаришами довірити блокаду прикордонникам. «Ми, звичайно, блокаду не залишимо. Не те щоб ми не довіряли уряду. Але ми пам’ятаємо договір про постачання електроенергії «в Кримський федеральний округ Росії». Довіряй, але перевіряй», – сказав Хан. Мені здалося, що його обличчя під балаклавою напружилося.
