У народі колись 16 вересня — у день Василини та Домни — підмічали: «Якщо береза почне жовтіти з верхівки – весна у наступному році завітає рано, якщо знизу – пізно». В цей день було прийнято «прибирання мотлоху у домі», щоб придбати благополуччя на осінь.
За церковним календарем 16 вересня вшановують священномученика Анфима, преподобного Феоктиста, блаженного Іоанна Власатого, постника Євифія Великого, святого Фіфу, мученицю Василісу Никомідійську.
Іменинниками 16 вересня є:
Василина, Петро, Домна, Юхим, Феоктист.
16 вересня народились:
1903 — Петро Борзяк, український фізик, вчений. Автор комплексних досліджень фізичної природи різних фотокатодів. В 1951 відкрив екситонне поглинання світла напівпровідниковими стибій-цезійовими та олов’яно-цезійовими плівками і пов’язану з цим фотоелектронну емісію.
1904 — Петро Масоха, український актор театру та кіно. Грав у фільмах «Є такий хлопець» (Костромін), «Вершники» (Іван Половець), «Земля» (Хома), «Іван» (Іван).
Події 16 вересня:
1658 – гетьманом Іваном Виговським укладено Гадяцький договір.
Іван Виговський (? – 1664) – гетьман Війська Запорзіького (1657 – 1659), Київський воєвода (1659 – 1664). Гадяцький договір – угода, укладена біля міста Гадяч за ініціативою гетьмана Івана Виговського між Річчю Посполитою і Гетьманщиною. Угода передбачала входження Гетьманщини до складу федеративної Речі Посполитої під назвою «Великого Князівства Руського», як третього рівноправного члена Польщі і Литви.
1899 — У Західній Україні створено Національно-демократичну партію.
1914 — 2500 січових стрільців українського добровольчого легіону у складі австро-угорської армії присягнули на вірність боротьбі за визволення України.
2000 — День пам’яті (зникнення) журналіста Георгія Гонгадзе.
16 вересня відзначають:
- Всесвітній день боротьби з лімфомами
- Міжнародний день охорони озонового шару
Чи знаєте ви, що:
Швидке відновлення озонового шару над Антарктикою матиме неоднозначний ефект у майбутньому. Будучи одним з найбільших прикладів негативного впливу людини на природу, горезвісна озонова діра, виявляється, гальмувала глобальне потепління, стверджують вчені з університету Лідса, які провели дослідження спільно з колегами з ряду інститутів Фінляндії.
Кілька років тому фахівці робили похмурі прогнози стосовно того, що антарктична озонова діра буде відновлюватися дуже і дуже довго. Однак «загоєння» пішло куди більш високими темпами. І хто б міг подумати, що тепер у цьому позитивному явищі кліматологи знайдуть і негативний бік.
Вчені пояснюють, що сильний (у середньому) вітер, що панував під дірою, піднімав у повітря міріади океанських бризок, які містять частинки солі. Цей аерозоль сприяв формуванню хмар, що відбивали сонячні промені назад у космос. За останні 20 років антарктична озонова діра згенерувала стільки хмар, що фактично «скасувала» дію глобального потепління на південну півкулю, принаймні, на літні періоди.
Якщо ж ці вітри вщухнуть, зростання викидів CO2 може прискорити потепління у південній півкулі, що вплине на майбутній клімат в цілому, стверджують британці.
«Рідна країна»