studway.com.ua
Ми краще сприймаємо візуальну інформацію
Мозок використовує 50% своїх ресурсів на зір, і процеси, що відбуваються в ньому, перетворюють побачене на інформацію.
Візуальне сприйняття нових відомостей відіграє важливу роль під час навчання. Яскравий приклад цього – експеримент, під час якого 54 особам, які люблять вино, запропонували наосліп продегустувати зразки цього напою. Учасники не змогли виконати завдання. Зір – настільки важлива частина того, як ми сприймаємо світ, що руйнує роботу інших органів чуття людини.
Інше дивовижне відкриття – ми відтворюємо текст як картинку. Навіть коли ви читаєте цю статтю, мозок інтерпретує кожну літеру як окреме зображення. Це робить процес навчання неймовірно ефективним, якщо розуміти, наскільки швидко людина отримує інформацію із зображень.
Природа нашого організму має особливість: ми приділяємо більше уваги речам, які рухаються, а не тим, що перебувають у статичному стані (як картинки). Тож анімація – найкращий друг, коли йдеться про навчання.
Висновок: варто виготовляти флеш-картки із зображеннями предметів, про які щось вчимо, додавати до них вирізки з газет або журналів, де слова написані різними шрифтами, використовувати схеми та діаграми для ілюстрації тих чи інших фактів.
Ліпше запам’ятовуються великі «картинки», ніж деталі
Коли ви вчите нові поняття, легко загубитись у вирі інформації, яку сприймаєте в конкретний момент. Один зі способів уникнути перевантаження – повернутися до великих «картинок», до того, що вже знаєте, додавати раніше не знані факти.
Коли мозок сприймає нову інформацію, вона автоматично співвідноситься з відомою раніше. Уявіть, що людський мозок – це шафа, повна полиць. Чим більше одягу в ній з’являється, тим частіше ви його сортуєте, розбиваєте на категорії. Наприклад, хтось бажає покласти до шафи чорний светр (нова інформація). Останній може потрапити на полицю або зі светрами, або з речами чорного кольору, або із зимовим чи шерстяним одягом. Реально светр може потрапити на більше, ніж одну полицю, але в мозку нова інформація пов’язується з уже існуючою. Людині легше запам’ятати щось нове пізніше, тоді, коли воно пов’язуватиметься з уже відомими фактами.
Висновок: ефективно під час навчання на одній сторінці чи в одній діаграмі зображати загальний концепт і з часом доповнювати його новою інформацією і детальнішими фактами.
Сон впливає на навчання і пам’ять
Дослідження показали, що нічний сон у проміжках між повторенням і вивченням чогось нового дуже корисний, він підвищує продуктивність. Дрімання має такий же ефект, а ще поліпшує якість навчання.
Підтвердження цьому – експеримент, проведений ученими Каліфорнійського університету. Учасники, які дрімали між виконанням певних тестів, потім справлялися із завданням краще, ніж ті, хто зовсім не спав у цей же час. На думку науковців, мозок – немов суха губка, готова вбирати нове як воду.
Висновок: спробуйте повторити нову інформацію перед сном (чи нічним/денним дріманням), а коли прокинетеся – записуйте все, що пам’ятаєте.
Відсутність сну знижує здатність засвоювати нову інформацію.
Відсутність сну – страшна річ, тому що ми не до кінця усвідомлюємо його призачення. Сон – запорука зберігання інформації. Коли він у тонусі, ми можемо бути впевнені, що щось таки вивчимо чи запам’ятаємо. Варто знати, що відсутність сну на 40% знижує ефективність мозку під час запам’ятовування нової інформації.
Дослідження Гарвардської медичної школи довели: відсутність сну в перші 30 годин після активного вивчення нової інформації може звести нанівець усі старання.
Висновок: забудьте про цілодобове навчання! Аби зберегти в пам’яті знання, варто сідати вчитися виспаним і достатньо спати після активної розумової діяльності.
Ми запам’ятовуємо краще, коли вчимо інших
Коли ми вчимо щось нове і заразом навчаємо іншу людину – ефективність засвоєння інформації збільшиться в рази. Оскільки донести хочемо найважливіше, саме воно залишається в нашій пам’яті. Цей процес відбувається на підсвідомому рівні: відомості сортуються в нашій свідомості, організовуються в систему.
Висновок: майте нотатник або ведіть блог, на якому пишіть усе, про що дізналися. Пишіть про різноманітні концепції та ідеї так, нібито це урок, який вам доведеться давати іншим.
Навчання ефективніше, коли інформація чергується
Загальний підхід до навчання науковець Дік Шмідт називає «block practice»: коли ви зосереджуєтеся на вивченні чогось одного, це блокує практику. Цей же вчений є автором підходу до навчання, що має назву чергування – мікс інформації чи навичок, які ви практикуєте.
Цей підхід досліджував і Боб Бйорк у своїй Психологічній лабораторії. Під час експерименту учасники вивчали художні стилі відомих митців. Одній групі пропонували переглянути 6 зображень картин одного художника, потім 6 іншого і т.д. У другої групи фотографії чергувалися. Після завершення експерименту перевіряли, як добре учасники розбираються в індивідуальних стилях митців на основі картин, які вони вперше побачили. Успішність групи, в якої зображення чергувалися, – 60%, іншої – 30%.
Приклад чергування – підготовка до іспитів із іноземних мов, що передбачає говоріння, аудіювання та письмо.
Висновок: коли вивчаєте чи практикуєте нову техніку, чергуйте її із ще якоюсь; якщо засвоюєте нову інформацію – поєднуйте її з уже знаною (до прикладу, старі і нові слова під час вивчення іноземної).
Зображення: Марія Майор, stock-up.
