vybor.ua
Де сервіс, там і центр
У селах Херсонщини киплять пристрасті. Їх мешканці не можуть визначаться, яким же населеним пунктам, зрештою, у рамках децентралізації бути центрами об’єднання громад і з ким “союзи” укладати. Та поки одні репетують на зборах та критикують новації без розбору, інші лідери громад вже почали створювати для людей додаткові зручності – із селом, де життя комфортніше, є медичний, освітній та культурний сервіс, і об’єднатися непогано.
Скажімо, у Гаврилівці Чаплинського району сільські підприємці спільно організували ремонт будівлі колишнього ФАПу, аби створити тут пункт базування “швидкої допомоги”. Адже найближча станція служби “103” тільки в райцентрі, майже за три десятки кілометрів. Доки бригада медиків таку відстань подолає, пацієнт і з життям попрощатися може. А тут вона розташується фактично під боком, та й до сусідніх сіл дістанеться за лічені хвилини. А вони ж від райцентру ще далі – яке на п’ять кілометрів, а яке – й на дванадцять! Тож місце для бази є, тепер шукають транспорт (сільрада запланувала в бюджеті 330 тисяч гривень на його купівлю) і медперсонал. А в перспективному плані об’єднання Гаврилівка стала центром для ще чотирьох сіл – Першокостянтинівки, Павлівки, Строганівки, Іванівки.
– Звісно, наявність пункту базування “швидкої допомоги” – суттєвий аргумент на користь визнання нашого села центром об’єднання громад. Та він не єдиний. Саме в Гаврилівці з населенням у півтори тисячі чоловік ми зберегли і комунальне підприємство, працівники якого часом допомагають сусіднім населеним пунктам у ліквідації аварій, і загальноосвітню школу з дитсадком, та ще й філію музичної школи продовжуємо утримувати. Вся соціальна інфраструктура, вкупі із медичним сервісом, і є тими перевагами, на які звернули увагу сусіди, – наполягає сільський голова Гаврилівки Сергій Кліщевський.
Кому децентралізація “не болить”
Та, на жаль, подібні приклади ініціативності органів місцевого самоврядування у нас досі радше виняток, ніж правило. Децентралізація їм поки “не болить”, хоча мала б.
– План розвитку служби невідкладної допомоги, розроблений за участі влади регіону, передбачає створення тридцяти подібних пунктів базування до 2020 року. Це довго, й цілком зрозуміло бажання мешканців надто віддалених від райцентрів сіл, аби такі “осередки” відкривалися у них якнайшвидше. Але кошти на це облрада спроможна виділяти тільки по частинах. Ідеальним варіантом було б, якби місцеві громади взяли на себе бодай частину витрат на облаштування базових пунктів, як це роблять зараз у Гаврилівці.
Та навіть у часи децентралізації виявляти ініціативу поспішають далеко не всі. Приміром, з Цюрупинського району Херсонщини досі не надійшло жодного звернення з цього приводу, хоча станція швидкої допомоги тут єдина – у самому райцентрі, – зазначив головний лікар Херсонського обласного територіального центру екстреної медичної допомоги Віктор Бовкун.
Факт
Облаштування базового пункту швидкої медичної допомоги в селі з урахуванням витрат на придбання нового мікроавтобуса “УАЗ”, річного фонду зарплат водія, змінних фельдшерів та санітарів (всього дванадцять працівників), комунальних послуг обійдеться у 1,3 мільйона гривень.
Ініціатива “згори” теж доречна
Складається враження, що децентралізація медичного сервісу, яка на Херсонщині ініційована “згори”, відбувається все-таки швидше, ніж процес об’єднання громад. Так, зараз в області весь санітарний транспорт служби “103” обладнують трекерами для супутникової навігації, які дозволяють спостерігати за його пересуванням у режимі реального часу, на електронній мапі. Цю мапу разом із відповідним сервером встановлять у централізованій оперативній диспетчерській, звідки можна буде передавати термінові виклики до пацієнтів на ту машину, яка в даний час опинилася найближче до його помешкання, незалежно від адміністративного підпорядкування базової підстанції. Треба – і з сусіднього району прибуде.
Так на створення тої диспетчерської в обласній скарбничці 9,5 мільйона гривень відшукали – уже й тендер для підрядників оголосили, а під кінець поточного року збираються її в експлуатацію приймати. Отакі гримаси децентралізації по-херсонськи: для когось часу обмаль, а хтось уже в цейтноті.
