Екстремальна спека і безводдя, що обрушилися на Херсонщину з середини липня по середину серпня, так суттєво «підсмажила» посіви соняшнику на богарі, що вони просто вигоріли і припинили розвиватися ще до кінця звичайного терміну дозрівання, пише видання Херсонці.
Завідувач лабораторією неполивного землеробства Інституту зрошуваного землеробства НААН України (Херсон) Анатолій Коваленко каже: через погодний чинник Таврія може недорахуватися до десяти відсотків врожаю цієї стратегічної культури. Адже її насіння або продукти переробки імпортують за валюту, і для сільгоспвиробників майже як чисте золото.
Заступник директора Департаменту агропромислового розвитку Херсонської ОДА Андрій Неділько підтвердив, що факти про загибель посівів соняшнику на окремих ділянках з районів вже почали надходити.
Проте сукупний масштаб втрат стане точно відомий лише під кінець серпня — поки йде збір даних. Хоча вже зараз можна сказати, що особливо постраждали агрофірми та фермерські господарства Генічеського, Новотроїцького, Цюрупинського та Голопристанського районів.
У нашій області під соняшник зайнято 316 тисяч гектарів поля. Його збір стартував, та тільки показник середньої врожайності явно пригнічує: всього 6,7 центнерів з гектара. Це в два з гаком рази менше, ніж потрібно, щоб окупити витрати на насіння, пальне, заробітну плату.
«У нас соняшник займає 600 гектарів угідь. Його прибирання завершується, і вже зараз зрозуміло, що зберемо від 5 до 10 центнерів з гектара максимум. А для окупності потрібно було вийти хоча б на 15-16 центнерів. Збиток перевалить за двісті тисяч гривень — якби не обійшлися власними ресурсами, а брали під насіння і пальне банківський кредит, опинилися б на межі розорення», — з гіркотою визнав директор найбільшої агрофірми «Мир» Новотроїцького району Херсонщини Іван Доценко.
На довершення всього, з початком збирання врожаю соняшнику оптові закупівельні ціни на нього поповзли вниз — українські фірми-оператори продовольчого ринку не могли не «зіграти» на вигідній для себе кон’юнктурі. Виробники скаржаться, що з липня нинішнього року ціни у закупівельників знизилися майже на 400 гривень, досягнувши 4 тисяч гривень за тонну олійного насіння.
З урахуванням подорожчання імпортованого пального, добрив, зростання податкового пресу такі економічні розклади не дозволять в достатній мірі поповнити оборотні кошти і підготуватися до кампанії осінньої сівби озимих культур. А допомоги у держави просити безглуздо: всі її вільні ресурси нині йдуть на забезпечення війни на сході України.
