У тринадцятому кабінеті Скадовської районної державної адміністрації мінімум меблів та паперів. Український прапор на стіні як символ, і оберіг, і вияв справжнього патріотизму. Тут знаходиться приймальня громадської організації “Товариство воїнів-учасників, ветеранів АТО на Сході України”. Створили організацію колишні воїни Олександр Найденко та Альберт Ільченко.
Хлопці попросились добровольцями до лав Збройних Сил України ще у дні першої хвилі мобілізації. Службу проходили в Херсонській, Запорізькій, Миколаївських областях. Піком воїнської “кар’єри” став сектор “М” – Маріуполь Донецкої області. Після демобілізації вирішили допомагати колишнім воїнам АТО та їхнім родинам.
З власного досвіду знають, як часом непросто пройти бюрократичні лабіринти, як добитися правди і законних преференцій.
– Спочатку подібну громадську організацію створили в Херсоні. Ми скористалися цим досвідом і зареєстрували Товариство воїнів та ветеранів АТО в Скадовську, – розповів Олександр Найденко. – Працюємо трохи більше місяця. Вже дещо зробили. До нас зверталися атошники, яких незаконно звільнили роботодавці, поки хлопці служили. Розібралися. Хлопців знову взяли на роботу. Звертаються до нас із проханням допомогти у земельних питаннях. Або як оформити документи для набуття воїном статусу учасника АТО. Юридичну допомогу нам надає Іван Шульга. Співпрацюємо із управлінням соціального захисту населення. Не було навіть спроб відфутболити наші зверенння в цій службі. Створюємо списки мобілізованих, поранених, але це закрита інформація. Допомагаємо чоловікам, які збираються служити чи вже служать, зв’язатися із волонтерськими організаціями. Форму свою, інші речі, що привезли додому із служби, передали воїнам – їм потрібніше. Їздимо по селах, тому застати нас у цьому кабінеті не завжди можна.
– Як же з вами зв’язатися? – запитую в Олександра.
– Краще телефоном домовитися про зустріч. На дверях кабінету громадської організації вказали наші номери телефонів. Нам дзвонять.