“Сьогодні для мене стало очевидним, за яким сценарієм буде розвиватися дискусія про можливу індексацію заробітних плат і пенсій в Україні, – пише народний депутат Микола Томенко у своєму блозі на сайті “Обозреватель”.
З моменту, коли вносилися зміни до бюджету і пенсійного законодавства, Уряд та всі ті, хто його підтримали, мужньо переконували, що індексація зарплат і пенсій раніше грудня 2015 року знищить українську державу, призведе до поразки у війні, не дозволить отримати кредити МВФ тощо.
Натомість критики такого урядового підходу намагалися пояснити, що закладання великої кількості коштів для субсидій є, умовно кажучи, “совковим” методом підтримки не лише соціально-вразливих, а фактичної більшості громадян України. Абсолютно правильним і доречним кроком у такій ситуації була би індексація пенсій і заробітних плат, щоб звузити кількість людей, які би отримували субсидії для сплати підвищених тарифів на комунальні послуги.
Моя позиція та позиція багатьох експертів полягала у тому, що урядова ідея підтримки людей через субсидії, попри суцільну декомунізацію є ідеєю яскраво комуністичною. Натомість соціально-ринкова, правильна ідея вимагала би іншого підходу – створення умов для легалізації заробітних плат, створення нових робочих місць та, відповідно, індексацію зарплат і пенсій бодай на рівень інфляції.
З часом ідея індексації пенсій і заробітних плат отримувала все більше і більше прихильників. Спочатку цю ідею взяла на озброєння одна партія, потім – інша. Сьогодні її активно підтримав вже Голова Верховної Ради і Прем’єр-міністр.
Це означає, що ця ідея буде реалізована. Але за сценарієм Януковича, який часто використовував подібний метод, коли за місяць до виборчої кампанії збільшували розмір зарплат чи пенсій. Скажімо, у 2004 році – через так звану форму доплат, а в пізніший період – через підвищення зарплат і пенсій за кілька місяців перед черговою виборчою кампанією.
Сьогодні стає очевидним, що у разі, якщо все-таки 25 жовтня в Україні відбудуться місцеві вибори, то індексація заробітних плат і пенсій розпочнеться, скажімо, з 1 вересня. І я не здивуюся, якщо за таких умов ідеологом цього індексування стане нинішній Прем’єр-міністр. А хотілося би, щоб зарплати і пенсії підвищувалися не через необхідність передвиборчого піару, а це було би елементом виваженої економічної стратегії, відродження національної економіки, легалізації заробітних плат, створення робочих місць тощо. Натомість виглядає так, що ці всі завдання в черговий раз перекладаються на наступний Уряд”.