Невеличкий фруктовий садочок з семи саджанців та маленький город – вся ця краса знаходиться навкруги хати у селищі Степанівка Херсонської області. Сьогодні тут у тиші та спокої живе дружня сім’я Грищенко Ольги та Шостакова Юрія, які з лютого переведені на службу до Північної виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області (№90) молодшими інспекторами–кінологами.
Оля з Юрієм з радістю ходять на роботу, їх син Роман у місцеву школу, а мати Ольги, Антоніна Іванівна, порається по господарству.
А нещодавно все було зовсім по-іншому…
У січні Оля і Юра, під обстрілами, ризикуючи власним життям, несли службу у Чорнухинській виправній колонії управління ДПтС України в Луганській області (№23), що знаходилася на лінії фронту.
Ці моменти Оля і Юра згадують неохоче, проте під час особистої бесіди розповіли, що снаряди розривалися прямо на території колонії. По дорозі додому Оля неодноразово ставала свідком вибухів. Найжахливіше те, що у небезпеці знаходився й дев’ятирічний син Рома. Одного дня на територію школи впав снаряд, та дивом не покалічив дітей і вчителів. Хлопчик перестав відвідувати заняття і лишався з бабусею. Працівники колонії продовжували нести службу у напіврозбитій установі.
Та жити у постійній небезпеці сім’я більше не могла. Зваживши усі «за» та «проти» вони вирішили переїхати до Херсону. Зібрали найнеобхідніші речі, сіли у машину і поїхали. На жаль, повернутись додому Оля та Юра вже не зможуть. Через дві години після від’їзду у їх будинок влучив снаряд. Можна лише уявити як їм зараз важко.
Переживши стільки страху та жаху, подружжя не опустило руки і шукало житло. У Північній виправній колонії (№90) вони влаштувалися на колишні посади – кінологів.
Зараз Оля, Юра, Рома та Антоніна Іванівна живуть спокійно, не боячись за свої життя, працюють у дружньому та привітному колективі та вірять, що обов’язково настане мир.
Ця сім’я стала прикладом мужності та стійкості, не покинувши своєї відповідальної служби навіть у важкий час.