molbuk.ua
Всі ми вже знаємо «радісну» новину про чергове підвищення тарифів на газ для населення. З 1 квітня для населення діятимуть два тарифи: для тих, хто споживає менше 200 куб. м на місяць впродовж опалювального сезону – пільгова ціна 3600 грн за 1 тис. куб м (50% від повної ціни), а для тих, хто споживає понад 200 кубів (або споживає газ лише для приготування їжі) – 7188 грн за 1 тис. куб м. Про причини цього тимчасово виконуючий обов’язки голови Національної комісії, що здійснює регулювання ринку електроенергії та комунальних послуг (НКРЕКП), Дмитро Вовк розповів на сторінках «Форбс Україна» таке:
«Сьогодні населення сплачує лише 10% від реальної вартості газу. Інші 90% оплачує бюджет, покриваючи дефіцит НАК «Нафтогаз». Упродовж багатьох років газ продавався за цінами, набагато нижчими від імпортної ціни та собівартості його видобування в Україні. Зрозуміло, що, отримуючи за газ суттєво менше ринкової ціни, державне Укргазвидобування вимушено зменшувало обсяги видобування. Коштів на розвідку нових покладів, буріння свердловин, утримання існуючих у задовільному стані просто не було де взяти. За розрахунками фахівців Укргазвидобування та фахівців НКРЕКП, збільшення інвестицій у власне видобування дасть змогу Україні упродовж п’яти років повністю ліквідувати залежність від російських поставок».
При цьому він ще зазначив таке:
— Люди будуть захищені субсидією. Всі, хто потребує субсидію, зможе її отримати у спрощеному порядку. Забороняються додаткові довідки. Запрацює модель адресних дотацій.
— Завдяки новим тарифам з’явиться можливість фінансувати власне видобування газу, яке останні 10 років було недофінансоване – необхідно проводити геологорозвідувальні роботи, розробляти нові свердловини.
— Зміна тарифів дозволяє викорінювати корупцію, зробити галузь більш прозорою.
Нібито все зрозуміло і логічно, принаймні так вважає пан Вовк. Але, як на мене, дещо все ж не збігається. Перш за все, мені пригадується, що 6 лютого міністр енергетики пан Демчишин у Верховній Раді доповідав, що собівартість видобутку газу в Україні за останні чотири роки істотно зросла. Крім того, за його словами, потрібно враховувати вартість транспортування, податки і ренту, які платить «Укргазвидобування». З урахуванням цього середня ціна на сьогодні для «Укргазвидобування» – не менше 1500 грн.Порівняння цієї цифри з новими тарифами особисто в мене викликає неабиякий подив. Але це ще не останнє здивування.
Може, я щось плутаю, але здається, що ще в недалекому минулому політика уряду була така, що газ власного видобування в першу чергу спрямовувався саме на потреби населення. І це було одним із засобів підтримки громадян України. Чи нинішній уряд вважає, що така політика хибна? Може, це був пресловутий «популізм», з яким треба вести непримиренну боротьбу? Щось мені не припадає на згадку якась дискусія з цього приводу у парламенті, або хоча б у засобах масової інформації. Уряд сам так вирішив, мовчки? А може, треба повернутися до цього принципу?
Але є підстави вважати, що це принципова позиція Кабміну. Зокрема портал «Ліга» зазначив у матеріалі Що Україна пообіцяла МВФ. Ключові позиції нового Меморандуму таке:
«Кабмін уже оголошував, що нові ціни на газ будуть діяти з квітня для двох категорій споживачів. Надалі система ціноутворення, що базується на двох категоріях, буде ліквідована, а ціни підвищені до рівня, необхідного для досягнення 75% рівня паритету з імпортом в квітні 2016 р. і 100% цього рівня у квітні 2017-го. Потім буде затверджена нова методологія формування роздрібних цін на газ з прив’язкою до ціни на імпортний газ і обмінний курс».
Тобто прив’язка тарифів для всіх категорій споживачів до ціни імпортного газу – це стратегічна політика уряду. Щось мені не до вподоби така стратегія.
Повернемось трохи до собівартості газу українського походження. Звернемо увагу на те, що ціна 1500 грн включає у себе витрати на транспортування, податки та рентну платню. Зосередимося на останній позиції – на ренті. Наскільки я розумію, в даному випадку рента – це сплата підприємством, що видобуває газ з земних надр, грошей державі. Сплачена рента врахована у собівартості продукції і, природно, компенсується підприємству за рахунок коштів, отриманих від продажу газу. Тобто рента є невід’ємною частиною тарифу на газ. Таким чином, підвищуючи рентні збори, держава автоматично викликає підвищення вартості палива.
До речі, другого березня Верховна Рада за поданням уряду схвалила проект закону №2213 про внесення змін до статті 165 та 252 Податкового кодексу України, згідно з яким ставка рентної плати на газ збільшується від 20% до 70%. Тобто держава вилучає у газовидобувних підприємств (які недофінансовані, не мають ресурсів для розвитку, реалізують свою продукцію за десять відсотків від собівартості) додаткові кошти, а потім підвищує вартість газу для населення і за рахунок цього підвищення вирішує ті ж проблеми газовидобувних підприємств, які виникають внаслідок дій держави. Коло замкнулося. Оплески, будь ласка.
Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк постійно наполягає на тому, що приватні газовидобувні компанії отримують надприбутки, і підвищення ренти – це не що інше, як боротьба за соціальну справедливість. Тоді незрозуміло: а чому в такому разі рентна платня впливає на собівартість продукції державної компанії «Укргазвидобування» і на тарифи для населення? Чи, може, прем’єр і міністр енергетики разом із керівником НКРЕКП мають різну інформацію з цього приводу? Дуже цікаво.
А може, головний міністр все ж таки правий? І треба вилучати надприбутки олігархів та спрямовувати їх на державні потреби? Цілком можливо. Але чому б тоді просто так і не зробити – встановити граничний рівень рентабельності для цієї галузі? І ще одне зовсім незрозуміло: як так виходить, що компанії олігархів отримують надприбутки, а державна «Укргазвидобування» не може звести кінці з кінцями?
Далі. Як відомо, в Україні видобувається десь близько 18 млрд кубічних метрів газу на рік. Комунальна сфера споживає приблизно 17 мільярдів. Тобто населення країни може бути повністю забезпечено паливом виключно внутрішнього видобування. При собівартості газу 1500 грн за тисячу кубометрів та рентабельності 25% цілком можливо встановити ціну 2000 грн і надати можливість газовидобувним компаніям отримувати прибуток 500 грн за кожну тисячу кубометрів блакитного палива. А це в перерахунку на загальний обсяг видобутку буде дорівнювати 9 млрд грн. Невже цього замало для розвитку галузі? Нагадаю, що в ту собівартість, яку назвав міністр, вже включено всі витрати на виробництво, включаючи амортизацію основних фондів, яка має використовуватись на їх підтримку та відновлення. Або я чогось не розумію, або нас просто вводять в оману. І ще: якщо ренту не підвищувати, а навпаки, знизити, то можна було б знизити і кінцеву ціну для споживачів.
Хоча є пояснення такої політики. Полягає воно в тому, що уряд прагне встановити на газовому ринку прозорі ринкові відносини. Про це можновладці говорили і писали неодноразово. Мовляв, потрібно привести ціни на споживання палива до ринкових. Ну що ж, це, мабуть відповідає загальному курсу на будівництво капіталістичної країни з ринковою економікою. Але тут виникають деякі питання. Перше: а чому раптом уряд зараз вважає ринковою ціну російського газу, про яку він (уряд та його голова) неодноразово заявляли, що вона є неринковою, а політичною? Друге: як на загальну «ринкову» ціну впливає реальна собівартість палива власного видобутку та де можна побачити розрахунок «ринкової ціни»? І третє: даруйте, а про який ринок взагалі-то йдеться?
Щось не видно, навіть під дуже сильним мікроскопом, ринку газу, що споживає населення. Чи мають українці змогу обирати постачальника залежно від умов, які пропонують різні компанії? Де той ринок? А нема. До кожної оселі веде лише одна газова труба, і постачає по цій трубі газ тільки одне підприємство. Чи є сенс вести якісь розмови про ринкову ціну, коли ринком і не пахне? А може, уряду треба спочатку створити умови для функціонування цього ринку, дочекатись з’явлення на ньому хоча б двох конкурентних суб’єктів, а потім вже вести мову про ринкові ціни? А доти, користуючись монопольним становищем, встановити справедливу ціну. Але при цьому повернутись обличчям до народу і дбати про добробут людей, а не про відповідність своєї політики теорії розвинутого капіталізму.
Так, використання дешевого газу власного видобутку покладе весь тягар імпортної ціни на промисловість, і від цього бізнесу буде трохи важче. Але зменшення економічного тиску на населення призведе до підвищення його платоспроможності, зростання обсягів споживання товарів та послуг. А це позитивно вплине на прибутковість бізнесу, що, в свою чергу, збільшить надходження до бюджету. Чи не так?
Наостанок хотілось би повернутись до одного процитовано вислову керівника НКРЕКП: «Зміна тарифів дозволяє викорінювати корупцію, зробити галузь більш прозорою». Це що, такий жарт? Коли це підвищення тарифів сприяло подоланню корупції?
