Як Херсонщина пов’язана з космосом та чим знаний наш планетарій? Про це у програмі “Тема дня” на Українському радіо.Херсон говорили з директоркою Херсонського обласного планетарію імені Юрія Гагаріна Ольгою Храмцовою та лекторкою планетарію Юлією Шибаєвою.
Херсонський планетарій було відкрито на рік раніше польоту першої людини в космос, у 1960 році. Багато планетаріїв у колишньому Радянському Союзі були відкриті вже після цього польоту, а Херсонський – до польоту.
“Ініціатива йшла від мас, мешканці міста дуже хотіли планетарій і рішення про те, що планетарій буде відкрито було підписано в 1957 році. Три роки готувалися, реконструювали і нарешті в 1960 році (в минулому році у нас був ювілей 60 років) відкрився планетарій. У нас дуже дивна область. У нас працювала відома астроном Олена Казимирчак-Полонська і мабуть її бажання, вогонь до астрономії і заразив багато її учнів. Вона проводила багато слухань, це був післявоєнний стан, розруха. Людям важко було І вона своїм зірковим, душевним вогнем заразила людей. І у нас першим був відкритий”, – розказує Ольга Храмцова.
“Коли були підписані документи на заснування планетарію у Херсоні, це був рік початку космічної ери. Коли 4 жовтня 1957 року був запущений перший супутник”, – говорить лекторка Юлія Шибаєва.
Суспільне ХерсонПісля польоту Ю.Гагаріна було офіційне звернення до першого космонавта з проханням надати свій дозвіл аби херсонський планетарій носив його ім’я. У 1965 році отримали офіційний лист від Юрія Олексійовича з особистим автографом та фотокарткою. І це все зберігається в зоряній залі планетарію.
Фото: Херсонський обласний планетарійСьогодні Херсонський планетарій є єдиним на півдні України, одним з 6 подібних планетаріїв, які працюють лише у Києві, Донецьку, Дніпропетровську, Харкові, Вінниці. Як вдається тримати марку єдиного на півдні України, розказує директорка обласного планетарію:
“Дуже важко. І тепер ми не знаємо, у зв’язку із карантинними обмеженнями, а ми законослухняні. Одразу зняли сеанси, хоча люди і замовили їх”.
“До 12 квітня підготували тематичну виставку, присвячену річниці польоту Юрія Гагаріна. Все, що пов’язане з історією космонавтики, безпосередньо з першим космонавтом. Багато книжок присвячених Юрію Гагаріну, фотокартки, пов’язані із запуском першого космічного корабля, а також частина виставки присвячена першому космонавту незалежної України Леоніду Каденюку. Все це у холі планетарію і як тільки ми матимемо змогу приймати наших глядачів, будь ласка приходьте і ознайомтесь з нашою виставкою”, – розказала Юлія Шибаєва.
Фото: http://www.t.ks.ua/photoВідомий український космонавт з Херсонщини Віталій Жолобов здійснив у 1976 р. 49-добовий політ на космічному комплексі “Союз-21” – “Салют-5”. З 1996 по 1997 роки він очолював Херсонську обласну державну адміністрацію. З 11 квітня 2002 року – президент Аерокосмічного товариства України. Ініціатор створення Херсонського фонду “Космонавт Юрій Гагарін” для допомоги і соціального захисту інвалідів, малозабезпечених, воїнів-афганців, що постраждали від аварії на ЧАЕС. Він і сам був ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС. Херсонський обласний краєзнавчий музей зберігає експонати пов’язані із цією людиною. Старша наукова співробітниця музею Наталя Година розповіла що саме зберігається у фондах.
“В нас є речі різного плану, які належали Віталію Жолобову, – одному з перших космонавтів. У нас є такий цінний експонат, це його скафандр, комплектуючі, сигнальні пристрої, різні пристрої, які використовувалися при посадці на землю. Також фотодокументи там де Жолобов і Волинов в перші години приземлення. Сувеніри, які належали Віталію Михайловичу, його листування. Ці експонати зберігаються у фондах музею. Їх можна побачити лише під час спеціальних заходів, або у випадку побудови тематичної виставки”, – каже Наталя Година.
В залі планетарію встановлено апарат “Малий Цейс”, який здатен працювати у будь-яку погоду. Завдяки цьому апарату можна побачити зоряне небо і вдень, і вночі.
“Люди вважають, що це щось подібне до обсерваторії, що можна подивитесь в телескоп і побачити справжні зірки, планети. А апарат “Цейс” дає проекцію зоряного неба у менших масштабах на купол. І саме тому можна побачити навіть вдень і за хмарної погоди зоряне небо. І будь-якої пори року. Зараз сучасні технології – це цифрові планетарії, а у нас оптика. Але цифрові технології ми теж запроваджуємо. Повнокупольні програми купити, запровадити, розробити не так просто”, – говорить Храмцова.
Директорка каже, що з початком війни 2014 року зменшилась зацікавленість херсонців до пізнання космосу. Одразу різко впала відвідуваність таких закладів.
Фото: khersonline.net“Це зрозуміло, людина не знає що на неї чекає, тому намагається на чомусь зекономити. І тут вже не до розваг. Проте є категорія допитливих людей, які завжди ходять”, – розказала Храмцова.
Авторка Наталія Шклярук.
