athens.kiev.ua
За церковним календарем 19 квітня вшановують пам’ять святого преподобного святителя Євтихія, архієпископа Константинопольського, святителя Мефодія, преподобну Платоніду Сирійську, мучеників Ієремія та Ахілія ієрея.
У народі святого Євтихія називали Тихим, оскільки погоду у цей день частіше за все бувала саме такою. Коли видавався і справді тихий день, то селяни примітили: «Це — до врожаю ранніх хлібів».
Іменинниками 19 квітня є:
Євтихій, Платонида, Ярема, Мефодій.
19 квітня народились:
1910 — Марко Бараболя (Рознійчук Іван Федорович), український письменник-сатирик, «королем закарпатського гумору» називали його сучасники.
Події 19 квітня:
1563 — В Москві почала працювати друкарня Івана Федоровича.
1783 — Указом Катерини II Крим приєднаний до Росії. Указ став підсумком тривалого суперництва Російської та Османської імперій за володіння і контроль над стратегічним плацдармом на півночі Чорного моря. Заручившись у 1782 році підтримкою Австрії, наступного року Росія окупувала Крим, і маніфест Катерини II лише закріпив фактичний перехід півострова під владу російської корони.
1850 — Англія і США підписали договір про спільне будівництво Панамського каналу (пізніше США вирішили будувати канал самотужки).
1925 — Утворена Казахська автономна республіка в складі Росії.
1943 — Указом Президії Верховної Ради СРСР уведені каторжні роботи для «помічників окупантів».
1971 — СРСР запустив першу у світі космічну станцію «Салют-1».
2000 — У Центральній Румунії відкрите найбільше в Європі родовище золота.
2005 — Бенедикт XVI став 265-м Папою Римським.
Чи знаєте ви, що:
В історію красного письменства Закарпаття Марко Бараболя увійшов як видатний письменник-сатирик. Його літературний дебют припав на кінець 1928 року. В молодіжному просвітянському журналі «Пчілка» під рубрикою «З-під їдкого пера Марка Бараболі» було опубліковано серію його гуморесок та фейлетонів, в яких з великою поетичною майстерністю висміював недоліки громадського та культурного життя Закарпаття.
Твори Марка Бараболі охоче друкують і у «Українському слові», «Літературній неділі», «Свободі» та празькому журналі «Сір».
Уже ранні твори сатирика викликали захоплення як у читачів, так і в літературної критики. Письменник, педагог і літературний критик Володимир Бірчак, на очах якого творилася нова закарпатська література першої половини ХХ століття, називав Марка Бараболю видатним і «тонким гумористом», незнаним поза межами Підкарпатської Русі. Він вважав, що «в’їдливі сатири закарпатського письменника можуть цілком певно витримати порівняння з сатирами Володимира Cамійленка, а гумористичні оповідання дорівнюють, якщо не перевищують, такі популярні „Усмішки“ Остапа Вишні… хоч кількісно продукція Бараболі порівнююче дуже невелика».
За життя Марко Бараболя встиг побачити всього одну збірку своїх творів «З-під їдкого пера», яку у 1941 році в Празі у видавництві «Пробоєм» видрукував Степан Росоха.
У 1970 році літературознавець М.Мольнар упорядкував і видав у Пряшеві збірочку творів письменника-сатирика «Тутешняцька губернія».
Найповніше видання творів Марка Бараболі «Проект автономії» побачило світ лише у 1991 році, це через 46 років після його смерті. Твори самобутнього закарпатського письменника-сатирика представлені також у збірнику «На Верховині».
Твори Марка Бараболі цікаві не лише їхнім змістом, а й формою та мовою, якою він блискуче володів і якій приділяв особливу увагу. І за словами дослідника спадщини поета-сатирика М.Мольнара з Братислави «…належать до кращих зразків української літератури на Закарпатті дорадянського періоду і мають право вважатись одним з надбань загальноукраїнської сатири».
«Рідна країна»
