Для Скадовська та Генічеська розробили сучасні урбаністичні проєкти

29 Березня 2021 14:22

НЕМОЖЛИВО РОЗГЛЯДАТИ ГЕНІЧЕСЬК І СКАДОВСЬК ЯК ЗВИЧАЙНІ РАЙЦЕНТРИ З НАСЕЛЕННЯМ ДО 20 ТИСЯЧ І ВИРІШУВАТИ ПРОБЛЕМИ НА ТАКОМУ Ж РІВНІ. АДЖЕ В ЛІТНЮ ПОРУ ВОНИ СТАЮТЬ МІСТАМИ 100-ТИСЯЧНИКАМИ. А ЦЕ — ВИКЛИК, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ І ЗОВСІМ ІНШИЙ ПІДХІД РОБОТИ З УРБАНІСТИЧНИМ ПРОСТОРОМ, ВВАЖАЮТЬ УЧАСНИКИ ПРОЕКТУ / ФОТО НАДАНО ОРГАНІЗАТОРАМИ ПРОЄКТУ «ПІВДЕННЕ УЗБЕРЕЖЖЯ УКРАЇНИ: ВІД ДОСЛІДЖЕННЯ ДО РОЗВИТКУ»

У межах проєкту «Південне узбережжя України: від дослідження до розвитку» для двох міст Херсонщини — Скадовська і Генічеська — команди молодих архітекторів і дослідників розробили ідеї перетворення міського простору. Проєкт організовують ГО Urban Re-Public у партнерстві з AMA group за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Про старт та ідею проєкту «День» писав у матеріалі «Скадовськ і Генічеськ: переосмислення простору» від 22 грудня минулого року.

Архітектори з Києва, Харкова, Одеси спочатку досліджували місцеві проблеми й умови, шукали можливі точки росту, спілкувалися з громадами, організовували лекції з науковцями. Поточними результатами роботи стали альтернативні сценарії просторових, архітектурно-містобудівних трансформацій, які можуть дати поштовх до якісних екологічних, соціально-економічних та соціально-культурних змін у приморських містах Херсонщини.

За словами авторів проєкту, найболючіша «урбаністична» тема в обох містах — облаштування набережних, які могли б і мають стати візитівками, але з певних кліматично-географічних обставин залишаються в занедбаному стані, оскільки наявні пропозиції і концепції їхнього розвитку неспроможні запропонувати реалістичні рішення з подолання зазначених вище перешкод. Під час презентації в Херсонській ОДА публіці показали по три архітектурно-урбаністичні проєкти для кожного міста, над якими працювали по кілька команд.

ІДЕЇ

Для Генічеська це реновація території, прилеглої до мосту вздовж старої залізниці, яка вела в порт, відновлення затампонованого термального джерела неподалік морського узбережжя та трансформація прибережної частини міста вздовж усього кам’яного пляжу, що тягнеться до однієї з візитівок міста — Генічеського маяка.

Команди по Скадовську взялися розв’язати проблему набережної, яка власне і є центром міста, опорною смугою містобудівного розвитку, але яка на практиці не несе цього навантаження, а її східна частина, відділена територією порту, взагалі закинута. Всі три команди проєкту пропонують змінити функції вантажного порту на громадський простір, пасажирський порт та яхт-клуб, ревіталізувати також територію консервного комбінату «Чумак», а також зробити благоустрій східної частини скадовського пляжу. Всі три групи займалися «відновленням» порту, створенням на його території потенціалів, які можуть дати нове життя території та відновити економічну активність.

Кураторка ГО «Урбан Ре-Паблік», журналістка Юлія МАНУКЯН вважає, що перший важливий здобуток — неабиякий рівень експертності в проєкті, адже залучені фахівці різних галузей знань — від урбаністики та економіки до географії та екології, і навіть специфічної в цьому разі теми — берегозахисту.

«Учасники проєкту тепер є інтелектуальним ресурсом для наших приморських міст — з ними познайомилися представники місцевих органів влади та вже проводили й надалі можуть проводити консультації з багатьох питань розвитку своїх міст, — каже Юлія Манукян. — Головне ж — розроблено багато ідей і концепцій із різних аспектів урбаністики, масштабів і рівнів розвитку міст: від малого підприємництва на своїй ділянці та ідей для залучення великих інвесторів до аналізу генерального плану цих міст і його коригування. За великим рахунком, більшість пропозицій уже тепер можна запускати в роботу — вони всі враховували місцеву специфіку й здебільшого реалістичні на першому етапі».

«Але щоб це відбувалося ефективніше, організатори проєкту пропонують створення Агенцій розвитку міста, які вже успішно діють у деяких містах України. Їх завдання передбачає збір подібних ідей, їх аналіз та формування концепції подальшого розвитку міста в контакті з різними фахівцями та інституціями, їх систематичне залучення для аналізу і розв’язання проблем, пошуку фінансування на реалізацію окремих ідей…», — коментує Юлія Манукян.

«ВІЯЛО МОЖЛИВОСТЕЙ»

Керівник проєкту «Південне узбережжя України: від дослідження до розвитку», архітектор Ігор ЛЯЛЮК наголошує, що це не просто конкретні проєкти, а набір найрізноманітніших пропозицій, які можна втілювати в будь-якому місці, а не лише на вказаній ділянці, а багато з них — підказують неординарні варіанти розв’язання таких певних міських проблем, як створення широких набережних, берегозахисту, комунальних комунікацій, формування міського ландшафту, міської панорами тощо.

«Це так зване віяло можливостей. Сьогодні неможливо розглядати Генічеськ і Скадовськ як звичайні райцентри з населенням до 20 тисяч і вирішувати проблеми на такому ж рівні. Адже в літню пору вони стають містами 100-тисячниками. А це — виклик, відповідальність і зовсім інший підхід роботи з урбаністичним простором. «Містечковість» мислення надалі — це «нафталіновий» підхід. І що швидше ми це зрозуміємо, то швидше з сільських населених пунктів без каналізації і гідної сфери обслуговування вони перетворяться на квітучі курорти з динамічним розвитком», — вважає Ігор Лялюк.

РЕАКЦІЇ

У самих містах роботу учасників проєкту оцінюють позитивно. За словами мешканців Скадовська і Генічеська, ідеї архітекторів допомогли їм інакше подивитися на деякі проблеми і мотивували до пошуку можливостей для реалізації окремих ідей.

«Крім отриманих у результаті двомісячної роботи якісних ескізних проєктів просторових трансформацій міста, найціннішими стали новий досвід та нові знання. Що стосується самих проєктів по Генічеську, тішить те, що вони насичені новими, дуже несподіваними ідеями з використанням світових практик та технологій. Реалізація отриманих проєктів стане однією з першочергових завдань для місцевої влади, тому що це докорінно змінить зовнішній вигляд міста, зробить його туристично- та інвестиційно привабливим», — коментує очільниця відділу з питань туризму та підприємницької діяльності Генічеської міської ради Тетяна БОЛЬШАКОВА.

«Як співвласник мережі локальних сайтів для туристів я спостерігаю, як змінюється сервіс, як змінюється середовище, як змінюються потреби туристів. Відгуки свідчать, що готелі і готельчики піклуються про гостей, модернізують і удосконалюють умови проживання та сервіс, але зовнішнє середовище та інфраструктура поступово деградують, — зазначає членкиня правління ГО ХОТЦ «Вектор Розвитку» бізнес-тренерка Ольга АВРАМЕНКО. — І в Скадовську, і в Генічеську проблемні пляжі. Творчий підхід та погляд архітектора перетворює, м’яко кажучи, «недосконалу» берегову лінію на дуже цікавий простір… Найбільше враження на мене справила ідея пошуку архітектурного коду міста, відновлення історичної місцевої ідентичності як у Скадовську, так і в Генічеську».

На запропоновані ідеї для приморських міст позитивно відреагували і в Херсонській ОДА. За словами першого заступника голови Херсонської ОДА Дмитра БУТРІЯ, місцеві громади отримали інструмент, «живий матеріал», з яким можна працювати далі.

«Звичайно, вся ця візія має бути відцифрована у вигляді конкретних цифр і конкретних проєктів. Я думаю, що ці громади, володіючи своїми певними ресурсами, можуть із ним працювати. Звичайно, є і державна допомога… Є державний фонд регіонального розвитку, де саме днями сформована нова візія і методика функціонування цього фонду, тобто це не буде фінансування ремонту вікон та туалетів, це буде дійсно фінансування стратегічних проєктів, спрямованих на розвиток економіки, саме таких от проєктів», — вважає Дмитро Бутрій.

ПОДАЛЬШІ ПЛАНИ

Одним із головних питань у реалізації подібних проєктів є їхня реалістичність загалом. Чи можливо в невеликих українських містечках втілити красиві ідеї урбаністів із картинок? Де взяти на це кошти? З чого почати? Чи підтримуватимуть автори проєкту, архітектори й науковці місцеві громади надалі чи все закінчиться після написання проєктних звітів для донора?

Координаторка проєкту Надія АНТОНЕНКО вважає, що запропоновані ідеї цілком реалістичні й експерти проєкту продовжуватимуть підтримувати Генічеськ і Скадовськ у їхньому бажанні трансформувати міський простір. За її словами, цю тему днями вкотре обговорювали начальник управління туризму та курортів облдержадміністрації Микола Шаповал, учасники проєкту та представники громад. У адміністрації теж говорять про готовність підтримувати генічан і скадовчан.

«Під час бесіди порушували проблемні питання: де брати гроші на реалізацію, що саме реалізовувати, і яким чином це можна зробити. Дійсно, наміри, бажання, люди є, але механізм реалізації — «дорожня мапа» — вимагає подальшої ретельної розробки. І передусім успішність і можливості нині перебувають у руках активних містян, це питання їхньої ініціативності, вмотивованості і бажання…», — коментує «Дню» Надія Антоненко.

За її словами, найближчими днями розпочнеться інтенсивна робота з попереднього промальовування окремих кроків до реалізації, будуть прописані програми, на підставі яких можна буде писати заявки на держфінансування, звертатися за підтримкою в іноземні фонди.

«Група КО-урбаністів буде залучена в цю роботу, ми всіма силами хочемо, щоб проєкт мав продовження, щоб не було відкладено на поличку до кращих часів, як це, на жаль, зазвичай відбувається. Спільними зусиллями протягом найближчого місяця буде створена дорожня мапа — куди, як і що робити, вибудувана пріоритетність завдань, поставлені орієнтовні терміни, прораховані кошториси на дослідницькі роботи і на проведення додаткових промоційних заходів», — зазначає Надія Антоненко.

«Ми одностайно вирішили, що для більш детальної розробки окремих ділянок, наближення їх до реальності, повинні ініціюватися архітектурні конкурси, за результатами яких і буде розроблено детальне технічне завдання на тендер. Ми готові братися за цю роботу, оскільки вважаємо, що подібний формат роботи хоч певною мірою забезпечить якість забудови, частково обмежить участь в реалізації тендера низькокваліфікованих розробників. Так, наш проєкт формально закінчується. Зараз ми готуємо звітну документацію, але насправді, це не кінець, а, радше, початок», — вважає кураторка проєкту.