За церковним календарем 4 березня відзначають Собор усіх преподобних Києво–Печерських та вшановують святителя Григорія, апостолів Архипа, Филимона і його дружини Апфії, преподобних Євгенія і Макарія сповідників, мучеників Максима, Федота і Ісихія.
У народі здавна існує повір’я, що у цей день не слід дивитись на зірки, що падають, оскільки це погана прикмета. Якщо у цей день у лісі зустріти білого зайця — сніг обов’язково ще випаде. А якщо пощастить побачити чайку у небі, значить лід скоро розтане. Часто у цей день посилюється вітер.
Іменинниками 4 березня є:
Макар, Євгеній, Богдан, Максим, Микита, Архип, Филимон.
4 березня народились:
1815 — Михайло Вербицький, український композитор, громадський діяч, автор музики до Гімну України.
1949 — Володимир Івасюк, український композитор і поет. Один з основоположників української естрадної музики.
«Червону руту Не шукай вечорами, — Ти у мене єдина, Тільки ти, повір. Бо твоя врода – То є чистая вода, То є бистрая вода З синіх гір.» (Володимир Івасюк)
1870 — Євген Патон, вчений у галузі мостобудування та електрозварювання. У Києві за його проектом збудовано міст через Дніпро, названий згодом його ім’ям.
Події 4 березня:
1750 — Кирило Розумовський обраний гетьманом України.
1813 — Морозиво вперше подано на офіційному прийомі.
1818 — у Москві відкрили перший у місті пам’ятник — Мініну і Пожарському.
1849 — Буковину проголошено окремою коронною землею Австрійської імперії (перед тим була частиною Королівства Галичини та Володимирії).
1877 — американський винахідник Еміль Берлінер створив мікрофон
1918 — Центральна Рада прийняла ухвалу про реєстрацію громадянства України.
1919 — Раднарком України прийняв рішення про ліквідацію плати за навчання в початковій школі.
1955 — невелика японська фірма «Sony», новачок на ринку, приступила до випуску кишенькових транзисторних приймачів.
1963 — ЦК Компартії України ухвалив видати українською мовою «Загальну декларацію прав людини».
1989 — Створено українське товариство «Меморіал».
2006 — відкрили 45-ту станцію Київського метрополітену — «Вирлиця».
Це цікаво:
Коли вперше прозвучала героїко-патетична музика до вірша Чубинського «Ще не вмерла Україна», яка принесла композитору Вербицькому найбільшу популярність?
Дослідники твердять, що, 1864 року в контексті «Комедіо-опери» Кароля Гейнча у Львові. Газета «Слово» тоді ж сповістила, що в цій виставі вперше в Галичині на мотив музики Вербицького хор виконав пісню «Ще не вмерло Запорожжя». Пісня припала публіці до душі, її довелося повторювати на біс.
Зберігся автограф першої редакції музики до «Ще не вмерла Україна» — солоспів у супроводі гітари (відділ рукописів Наукової бібліотеки імені В.Стефаника АН УРСР) — з позначкою композитора Віктора Матюка: «Манускрипт Михайла Вербицького. На пам’ятку і до переховання бібліотеці передаю хвальному товариству «Станіславський Боян».
«Рідна країна»