Трихвилинне відео в анімаційній популярній формі розвінчує російські імперські міфи про історію Північного Причорномор’я та заснування там царями таких міст, як Одеса, Маріуполь, Нікополь і багатьох інших, що були закладені козаками чи кримськими татарами.

«Уявіть, що місто має свій паспорт, як людина, — починають свій діалог із глядачем автори відеоролика. — Яку дату народження туди вписати? Правильно, від початку першої згадки. Наприклад, є одна східна столиця — Москва, і свою дату народження вона веде від зустрічі двох князів (1147 рік — Авт.). Нібито один князь запросив іншого до себе в гості. Було це село на дві хати, маєток чи фортеця… Та яка різниця. Літописець написав і крапка. Є дата».

Але траплялося і таке, що існує собі місто століття, друге, а приходить завойовник і дає йому свою назву, а історію переписує, як це не раз було в нашій історії.

«Візьмемо наші степи біля Чорного моря, — йдеться у ролику. — Століттями в них жили вільні люди — козаки, татари, будували свої села, фортеці, торгові міста. 300 років тому на півдні і сході сучасної України була ціла купа поселень аж до берегів Чорного моря, а ми нічого про це не знаємо». Серед міст, назви яких зникли з мапи, — Аджибер, Микитине, Кальміус, Новий Кодак. Чому так сталося? Колонізація!

«Одна з російських цариць, та, що не зовсім росіянка, — кажуть історики, — разом із козаками турецького султана у війнах перемогла, а тоді пальчиком повела і нашу Запорозьку Січ скасувала, всіх козаків — у відставку, козацьку вольницю — в минуле. Після цього понаїхало чиновників російських і кажуть: тут у нас ніякої цивілізації не було, та й давай турецькі, татарські, козацькі містечка новими іменами називати на честь своїх царів та цариць, князів і генералів та навіть міст».

Невдовзі на захоплених імпе-рією землях, з’явилися губернаторства і генерал-губернатори. «І не прості, а новоросійські!», — наголошують історики. Під час перепису населення, значну частину якого становили українці, скажімо, на Херсонщині — їх було 70 відсотків, мешканці краю називали себе козаками.

Нинішній Маріуполь, наприклад, був заснований козаками на початку XVI століття як фортеця Кальміус, що постала на березі річки Кальміус. 1611 року фортеця стає центром Кальміуської паланки вольностей Війська Запорозького. З ліквідацією Запорозької Січі у 1775 році землі Кальміуської паланки перетворено на Кальміуський повіт Азовської губернії. В російських джерелах значиться, що місто засновано у 1778 році, коли було закладено повітове місто Азовської губернії Павловськ, названий так на честь спадкоємця російського престолу, у 1779 році перейменований розпорядженням Потьомкіна на Маріуполь на честь дружини великого князя Павла Петровича Марії Федорівни.

Щоб затерти справжню історію краю, імперські історики й вигадали проект «Новоросія».

«Це назва не просто губернії, це — ідеологія», — наголошують автори ролика. І додають, що з того часу минуло два з половиною століття, «вже й царі постріляні, і Ленін в мавзолеї, і Україна незалежна», а проект «Новоросія» працює проти нас.

«Коли на Донбасі в полон беруть псковських десантників чи кадирівців, ті щиро розповідають, що приїхали визволяти засновані царями Донецьк, Луганськ, і в тому ж ряду — Одеса, Дніпро, Кропивницький,
Херсон, Харків. А ми їм: «Тю!», — кажуть історики. І додають, що нам просто необхідна деколонізація.

Ролик розробила студія Young & Hungry production. Ініціатор та координатор інформаційно-просвітницької кампанії — заступник голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак.

Голос України