Про це свідчать результати дослідження, проведеного в рамках проєкту ЄС/ПРООН «Посилення екологічного моніторингу Чорного моря: обрані заходи» (EMBLAS-Plus), повідомляє Укрінформ з посиланням на Представництво ЄС.
Зазначається, що дослідження проводилися в прибережних водах Грузії, України та Росії, а також у відкритому морі спільно з Українським науково-дослідним центром екології моря, Інститутом морської біології НАНУ та Одеським національним університетом ім. Мечнікова та іншими партнерами протягом 2017-2019 років.
Так, за даними дослідження, 83% морського сміття, знайденого у Чорному морі, складає пластик, а саме PET-пляшки, обгортки від солодощів, пластикові пакети. Великі річки (в Україні дослідження проводилися на Дунаї та Дністрі) несуть в море від 6 до 50 одиниць сміття на годину. Кількість морського сміття в Чорному морі майже вдвічі перевищує цей показник Середземного моря (90.5 до 50 одиниць сміття / км2). У відкладах Чорного моря як на шельфі, так і на глибині більше 2 тис. м був знайдений мікропластик.
Крім того, концентрації деяких головних шкідливих хімічних сполук, які становлять загрозу життю морської фауни та людини, вищі за допустимі норми токсичності. Серед таких сполук – бензо(а)пірен, деякі пестициди, інсектициди, а також ртуть та антипірени в рибі. Також виявлено 124 хімічні сполуки, шкідливі для морської екосистеми і здоров’я людини, зокрема стійкі органічні речовини-забрудники, метали, пестициди, біоциди, фармацевтичні засоби, антипірени та побутові хімічні засоби.
Також дослідники констатували низьку популяцію дельфінів. «На час досліджень (червень 2019 р.) було зафіксовано приблизно по 1 тис. кожного підвиду дельфінів в українських територіальних водах у північно-західній частині Чорного моря, від дельти Дунаю до Тендрівської коси в Херсонській області. Ці цифри є порівняно низькими. Найбільші скупчення дельфінів було зафіксовано поблизу дельти Дунаю та о. Зміїний», – зазначається в повідомленні.
Водночас зростає тиск інвазивних видів – не «рідних» для Чорного моря видів, які можуть нашкодити морській екосистемі. Зокрема, використовуючи новий метод аналізу залишків ДНК живих організмів, розчиненого в морській воді, було встановлено присутність нових середземноморських видів у Чорному морі, а саме: монровійську рибу-хірурга, червону баракуду, риючого бичка (Trypauchen vagina) тощо.
Разом з тим, як відзначили у Представництві ЄС, гарною новиною стало виявлення ДНК європейського осетра (Acipenser sturio), який вважався майже зниклим, в багатьох пробах по всьому Чорному морю. Така сама втішна ситуація і з білугою – іншим видом, який знаходиться під загрозою зникнення.
Також було виявлено певні ознаки відновлення екосистем Чорного моря. Оцінка стану найбільшої в світі колонії червоних водоростей – філофорного поля Зернова покращилася з «поганого» на «задовільний».
«Отримані результати досліджень стануть основою для розробки науково обґрунтованої Програми заходів щодо покращення стану Чорного моря (яку уряд України має розробити відповідно до Угоди про асоціацію Україна-ЄС), а також для глобального розуміння поточних ризиків та загроз морським екосистемам», – зазначив керівник групи експертів екологічного проєкту Ярослав Слободнік.
Проєкт ЄС – ПРООН «Удосконалення екологічного моніторингу Чорного моря: обрані заходи» (EMBLAS-Plus) надає підтримку Україні та іншим країнам Причорномор’я у збереженні моря. Основними заходами проєкту є проведення спільних досліджень у відкритому морі (від Одеси до Батумі) та національних пілотних моніторингових досліджень відповідно до вимог Рамкової Директиви ЄС щодо морської стратегії з використанням новітніх технологій та обладнання.