На Херсонщині представники громад регіону підтримали звернення до депутатів обласної ради щодо затвердження облрадою перспективного плану формування територіальних громад зі 100% покриттям території області.Круглий стіл на тему «Обговорення перспективного плану формування територіальних громад» пройшов за ініціативи Херсонського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми “U-LEAD з Європою” та Мінрегіону, повідомляє Укрінформ.
В обговоренні взяли участь представники ОТГ, депутатського корпусу обласної ради, виконавчої влади та громад, які планують об’єднатися, Асоціації об’єднаних територіальних громад Херсонщини, журналісти, експерти.
«У нас є перспективний план, який не затверджений. Сьогодні за межами плану знаходиться 13% громад. При цьому 7 районів не мають жодної ОТГ. Ми звертаємося до обласної ради з проханням запросити представників ОТГ, ЦРМС на засідання постійних комісій, щоб провести конструктивний діалог з депутатами щодо прийняття перспективного плану», – зазначив у ході круглого столу радник з питань децентралізації Херсонського ЦРМС Леонід Жовтило.
Як розповів на засіданні круглого столу перший заступник голови ОДА та депутат облради Дмитро Бутрій, практично більше року обласна рада не може затвердити перспективний план формування територіальних громад області.
«Сьогодні відсутність такого рішення не дає можливості вирішувати питання дооб’єднання тих громад, які хочуть це зробити. Якщо громада вирішила, то вона має на це право і має повноваження. Депутати обласної ради повинні виконувати волю громад, а не диктувати їм свою», – зазначив Бутрій.
Він нагадав: 2019 рік – це останній рік добровільного об’єднання. Для громад Херсонщини – це шанс «заскочити в останній вагон». Громади, що не об’єдналися, вже втратили десятки мільйонів гривень, які можна було вкласти в свій розвиток.
Проблеми з прийняттям перспективного плану можна було б вирішити, якби були врегульовані питання довкола двох міст обласного значення – Голої Пристані та Каховки, вважає директор Херсонського ЦРМС Оксана Силюкова. А для цього потрібна політична воля представників депутатського корпусу.
Наразі ж, пояснила вона, схвалений та затверджений у 2015 році облрадою та Кабміном план формування територіальних громад вже зовсім не відповідає реаліям сьогоднішнього дня. Адже перспективний план не був догмою.
«Цей план передбачав 41 ОТГ. З того часу ми створили 30 об’єднаних територіальних громад, але лише одна з них пішла по перспективному плану – це Виноградівська ОТГ Олешківського району. Усі інші об’єднувалися, як хотіли. В деяких громадах зберігався адмінцентр, як це передбачав перспективний план, але формат всієї громади був інший. Або не зберігався: у нас є й такі громади, які не зберегли адмінцентр. Закон це дозволяє», – підкреслила Силюкова.
Як розповіла Силюкова кореспонденту агентства, проблема ще й у тому, що у 2018 році облрада проголосувала оновлений перспективний план, проте на сайті облради чомусь був оприлюднений інший додаток до цього рішення.
«Мала місце фальсифікація, і на місці ОДА я б просто подала в суд, але чомусь облдержадміністрація цього не робить», – зазначила Силюкова.
На засідання круглого столу прийшли лише три депутати облради, хоча до діалогу запрошували всіх, кажуть у Херсонському ЦРМС.
Як вважає депутат облради, що представляє Іванівський район і, водночас, очолює Голопристанську РДА, Тетяна Гасаненко, з депутатами треба працювати індивідуально.
На її думку, треба, щоб депутати облради, які представляють той чи інший район, а не лише члени профільної постійної комісії облради, вивчили проблемні питання, пов’язані з перспективним планом.
«Тобто, кожен депутат має вивчити питання по своєму району, узгодити його. Поки ми не ліквідуємо болючі точки, які є на сьогоднішній день в Каховському районі, Голопристанському районі з містом обласного значення, дуже важко назбирати необхідну кількість голосів. Проблема і в тому, що не всі райони мають своїх представників в облраді. А це ми вже повертаємося до ще однієї проблеми – закону про вибори депутатів місцевих рад», – прокоментувала ситуацію Гасаненко кореспонденту агентства.
Програма “U-LEAD з Європою” фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.
Фото: Херсонський ЦРМС
