ФОТО KHERSON.UA.CITY
Транспортна криза, яка триває в Херсоні вже не перший рік, може й надалі поглибитись. Саме такий висновок можна зробити з відвідин громадських слухань щодо підняття ціни на проїзд у маршрутних таксі, які відбулися в місті 2 жовтня. Сам процес під демократичною назвою «громадські слухання» перетворився на балаган з криками, звинуваченнями, образами та претензіями, з-поміж яких іноді лунали серйозні пропозиції і здорові ідеї.
Суть зібрання зводилася до розгляду одного питання — рекомендація або відхилення проекту рішення виконавчого комітету міської ради про підняття тарифу до шести гривень за одну поїздку.
Попри масове невдоволення херсонців роботою міського транспорту в соцмережах, на громадські слухання прийшли всього кілька десятків активістів. Зате представники фірм-перевізників традиційно мобілізувалися значно краще. В результаті 107 осіб проголосували за рекомендацію виконкому підняти тариф. Лише 37 присутніх висловились за підвищення ціни виключно з покращенням сервісу та виконанням перевізниками низки умов.
ДІРЯВЕ ДНО
Транспортні проблеми херсонські активні користувачі «Фейсбуку» обговорюють в окремій групі. Тут публікують скарги на роботу маршрутних таксі, на їхній технічний стан, говорять про суперечки з водіями, транспортні новини з інших міст та інше. Дірява підлога, роздерті крісла, бруд у салоні й відвалені на ходу колеса — це реальні картини, які херсонці часто бачать у маршрутках. Звичайно, є і пристойні великі автобуси, де оголошують зупинки, дбають про чистоту і вчасний ремонт. Однак такі — радше виняток.
Втім, чи не найбільше претензій містяни висловлюють щодо графіку руху. В Херсоні проживає понад 300 тисяч мешканців. Місто компактне, однак є декілька районів, куди без транспорту дістатися проблематично. У сьогоднішніх реаліях зробити це після 20.00 за деякими напрямками — неможливо. Сісти на маршрутку в центрі у приблизному напрямку свого району о 21.30 — це велика удача для херсонця, про яку сповіщають у соцмережі як диво.
У січні минулого року міськвиконком у закритому форматі прийняв рішення про підняття тарифу з 3 до 5 грн. Це актуалізувало проблему в публічному просторі. Були позови до суду, протести, скасування цього рішення міською радую, нові домовленості з перевізниками і прийняття компромісного тарифу — 4 грн.
ПОКРАЩЕННЯ НА ПАПЕРІ
Активні представники громадськості були включені у робочу групу, яка досліджувала транспортну проблему. Спільно з управлінням транспорту навіть проводились таємні обстеження — для реальної оцінки ситуації та розрахунку пасажиропотоку.
Були розроблені пропозиції щодо вдосконалення маршрутної мережі, диференціації ціни і протяжності маршрутів, поступового переходу на великі автобуси, пропозиції щодо роботи у вечірній та нічний час, розширення парку комунального транспорту, запровадження електронного квитка й багато іншого.
Представник робочої групи від громадськості Ярослав КОНЦЕВИЙ наголошує на важливому моменті. За його словами, більшість активістів і він особисто ніколи не виступали проти підвищення тарифу. Йдеться саме про покращення якості пасажирського перевезення та обґрунтоване зростання ціни за квиток.
Втім, наразі всі пропозиції робочої групи і результати обстежень залишаються на папері. Перевізники і представники управління транспорту традиційно обіцяють врахувати думки незадоволених. По факту ж незатвердженою залишається навіть головна умова, на якій наполягали активісти, — встановлення GPS-трекерів у кожному автобусі. Це дало б змогу управлінню транспорту і всім херсонцям відкрито відстежувати дотримання перевізниками графіків руху та інших умов, передбачених договорами. Відповідно — обґрунтовувати претензії щодо роботи у вечірній час і щодо кількості автобусів на лініях.
«У проекті рішення, який розглядатиме виконком, написано, що перевізники, транспортні засоби яких обладнані GPS-трекерами, мають надати доступ до їхніх даних управлінню транспорту. І все. А ті, які не обладнані, виходить, можуть їздити далі як завгодно? Жодних додаткових умов чи натяку на покращення якості перевезень. Просто підняття до шести гривень, — коментує Ярослав Концевий. — Я просив внести правки, прописати обов’язковість GPS-трекерів. Але поки безрезультатно. Я розчарований такими громадськими слуханнями. Ми просили багатьох людей прийти, поширювали інформацію, що це важливо, але люди не знайшли на це час. Результат відповідний».
ПЕРЕВІЗНИКИ І ВЛАДА НІЧОГО НЕ ОБІЦЯЮТЬ
Після кожного підвищення тарифу та дискусій із цього приводу херсонські перевізники обіцяють покращити якість обслуговування і врахувати претензії, які висловлюють громадяни. Але нічого кардинально не змінюється.
Схожа картина була й на попередніх громадських слуханнях. Перевізники говорили переважно про свої проблеми. Їх, безумовно, теж треба розуміти. Це зростання ціни на паливно-мастильні матеріали і запчастини, об’єктивне зношення техніки в результаті експлуатації, відсутність вигідних кредитів і запасів коштів для купівлі нових автобусів, брак водіїв, низька зарплатня при тяжкій праці тощо. Однак із вуст жодного спікера від перевізників не прозвучали навіть обіцянки чи гарантії щодо того, що ситуація покращиться після підняття тарифу.
Переважно про проблеми перевізників говорив і заступник начальника управління транспортної, дорожньої інфраструктури і зв’язку, начальник відділу доріг Херсонської міськради В’ячеслав НІКІТЕНКОВ.
«Проблема полягає в недостатній кількості автобусів. У робочому стані були в середньому 390 машин, а зараз 330. Власники продають техніку, щодня на лінію не виходять 150—160 маршруток. Але основною проблемою залишається брак водіїв, — зазначив Нікітенков. — Ввечері потрібно, щоб було 700 водіїв, а зараз їх 350. Наступна проблема — перевезення пільгової категорії пасажирів… Навіть рекомендований тариф у шість гривень не розв’яже проблеми перевезень у місті».
НАСЛІДКИ «ГОСПОДАРНИКІВ» І ПОПУЛІЗМУ
Розібратися в багаторічній комплексній проблемі перевезень у Херсоні — непросто. Ще важче — знайти винного в тому, чому сталося так, що ситуація не влаштовує нікого: ні пасажирів, ні перевізників, ні міську владу.
Але якщо описати ситуацію коротко, то виходить приблизно така картина. За період роботи кількох попередніх скликань міської ради і голови Володимира Сальдо (2002—2012) у Херсоні в рази зменшився парк комунальних автобусів і тролейбусів. Як наслідок, договори на обслуговування міських маршрутів отримували «свої» люди. Нові тролейбуси і комунальні автобуси місто не закуповувало, адже все трималося на політичних та вигідних економічних домовленостях.
Після 2014 року приватні перевізники почали шантажувати міську владу: не підвищите тариф — не вийдемо на маршрут. Контраргументів у міста було небагато: погоджуватись на нові умови або місто ходитиме пішки. Такі акції протесту були, і вони завжди приносили перевізникам результат.
Разом з тим, міська влада за останні роки робила невпевнені кроки, аби наростити «м’язи» у вигляді комунального транспорту й жорсткого контролю над перевізниками щодо дотримання умов договорів. З іншого боку, міська рада, мер та виконавчі органи не могли дійти згоди в питанні своєчасного підвищення тарифу. Тому популістські гасла про турботу над населенням можуть обернутися черговим загостренням транспортної проблеми та відсутністю якісного сервісу в найближчій перспективі.
Іван АНТИПЕНКО, «День»
