Рівень довіри українців до політичної партії “Рідна країна” зростає

З 4 по 13 вересня 2018 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення клієнта провів опитування громадської думки жителів м. Київ. Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (САTІ, computer–assistedtelephoneinterviews) опитано 800 респондентів, що мешкають у м. Київ, за 2-х ступеневою вибіркою з квотним відбором на останньому ступені, що репрезентативна для населення міста віком від 18 років.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і без врахування дизайн-ефекту) не перевищує: 3,5% для показників близьких до 50%, 3,1% — для показників близьких до 25% або 75%, 2,3% — для показників близьких до 12% або 88%, 1,6% — для показників близьких до 5% або 95%.

Оцінка напрямку справ в Києві і оцінка діяльності В. Кличка на посаді мера

• 49,4% респондентів вважають, що справи в Києві в цілому йдуть у неправильному напрямку, 38,9% – що у правильному напрямку. Ще 11,8% респондентів не змогли або відмовилися відповідати на запитання;
• Разом з цим, 31,5% респондентів добре оцінюють діяльність В. Кличка на посаді мера міста, 39,4% – ні добре, ні погано, 25,1% – погано. Ще 4% не визначилися зі своєю оцінкою або відмовилися відповідати.

Зовнішньополітичні орієнтації населення 

• Водночас, на запитання «Як Ви вважаєте, яким напрямком зовнішньої політики має йти Україна?» відповіді респондентів розподілилися наступним чином:
  • вступ до Європейського Союзу – 66,5%;
  • вступ до Митного союзу – 4%
  • неприєднання до жодного з союзів – 23,3%;
  • важко сказати / відмова відповідати – 6,3%.
• У разі проведення референдуму щодо вступу до НАТО 64,8% жителів міста проголосували б «за», 15,9% проголосували б «проти», а 12% утрималися б і не брали участі в голосуванні. Ще 7,4% респондентів не визначилися або відмовилися відповідати на запитання. Таким чином, 80,3% киян, які б узяли участь у референдумі, проголосували б «за» вступ до НАТО.

Доцільність ухвалення нової Конституції і оптимальна форма правління для України 

• Респондентам ставилося запитання «Деякі політики, експерти і звичайні люди вважають, що для покращення ситуації в країні потрібно ухвалити нову Конституцію. Інші ж дотримуються думки, що для покращення ситуації потрібно виконувати чинну Конституцію. З якою точкою зору Ви більш згодні?» відповіді респондентів розподілилися наступним чином:
  • для покращення ситуації в країні потрібно ухвалити нову Конституцію – 20%;
  • Для покращення ситуації потрібно виконувати чинну Конституцію – 69,3%;
  • важко сказати / відмова відповідати – 10,7%.
• На запитання «Яку форму правління Ви підтримуєте у більшій мірі?» відповіді респондентів розподілилися наступним чином:
  • Президентська форма правління, за якою Президент має широкі повноваження, призначає або сам є Головою Уряду, несе відповідальність за сфери міжнародних відносин, оборони, соціально-економічну політику в країні – 12,8%;
  • Парламентсько-президентська форма правління, за якою Президент несе відповідальність за сферу міжнародних відносин і оборону країни. Натомість Голова Уряду призначається парламентом і несе відповідальність за соціально-економічну політику в країні – 54,6%;
  • Парламентська форма правління, за якою Голова Уряду призначається парламентом і несе відповідальність за сфери міжнародних відносин, оборони, соціально-економічну політику в країні. Водночас Президент має лише символічні або церемоніальні повноваження – 23%;
  • важко сказати / відмова відповідати – 9,7%.

Ставлення до громадсько-політичних діячів

Нижче в таблиці наводяться дані щодо довіри жителів Києва до різних громадсько-політичних діячів.