Присиваська об’єднана територіальна громада, що в Чаплинському районі Херсонщини, утворилася 2016 року. До неї увійшли п’ять населених пунктів: Григорівка (центр ОТГ), Павлівка, Строганівка, Іванівка та Нововолодимирівка.
Ще до об’єднання Григорівка була відома своєю активністю в залученні небюджетних коштів на розвиток села. Минулого року під час візиту, організованого представниками Асоціації міст України, нам розповідали («Півроку самоврядування», «День» №102-103 за 16—17 червня 2017 р.) про успіхи сільради у грантових проектах і програмах міжнародної підтримки, які місцева влада залучає вже для всієї ОТГ. Завдяки їм проводяться заходи з енергозбереження в закладах освіти, культури, медицини, відновлюються і будуються нові спортивні об’єкти і т. ін.
Нещодавно «День» знову побував у Присиваській ОТГ. Спільний візит з представниками сусідніх районів був присвячений темі децентралізації та успіхам за період об’єднання. У Григорівці та інших селах громади розповідали про плюси об’єднання, труднощі та нюанси, які іншим громадам варто брати до уваги під час участі в реформі.
РОЖЕВИЙ ПОТЕНЦІАЛ
Один із напрямків розвитку Присиваської ОТГ — туризм. Про це говорить голова громади Сергій Кліщевський. Він переконаний: сама природа підказує цей напрямок, адже села ОТГ омиваються водами затоки Сиваш. Якщо точніше, це система мілководних заток та озер Азовського моря на межі Херсонської області й Криму.
Вода і грязі Сиваша мають високу концентрацію солі і здавна відомі лікувальними властивостями. Сиваш називають також Гнилим морем, а за цілющими властивостями порівнюють з Мертвим морем. У літню спеку вода Сиваша стає яскраво-рожевою завдяки вмісту в ній одноклітинних водоростей Dunaliella salina. А ще біля Григорівки розташоване рожеве озеро. Місцеві називають його просто ямою, а туристи прозвали Лемурійським. Щороку сюди приїжджають тисячі гостей з усіх куточків України та інших країн.
Наразі у Григорівці можна знайти садиби, які приймають туристів на поселення. Таких — кілька десятків. Заступник голови ОТГ Таміла Зозулінська каже, що вони прагнуть стимулювати місцевих мешканців до поліпшення умов для туристів. Крім того, у стратегії розвитку Присиваської ОТГ прописано створення грязе-бальнеологічного санаторію. Потенціал рожевих лікувальних вод і грязей має довгострокову перспективу, кажуть у Григорівці.
ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ
Про лікувальний ефект від сиваських грязей складають легенди. Дехто запевняє, що вони допомагають позбутися навіть тяжких онкологічних захворювань. Ці відомості науково не доведені. Однак те, що системне та правильне застосування цих грязей має загальний оздоровчий ефект і позитивно впливає на роботу організму — підтверджено Українським науково-дослідним інститутом медичної реабілітації та курортології МОЗ України.
Після кількох років досліджень науковці підтвердили, що грязі Сиваша позитивно впливають на імунну систему, а тому допомагають організму справитися з багатьма недугами. Грязі застосовують для профілактики й лікування захворювань органів дихання, опорно-рухового апарату, жовчного міхура, гастриту, виразки шлунка і дванадцятипалої кишки. Також грязі застосовують проти хронічних колітів, холециститу, циститу, простатиту, пієлонефриту, захворювання нервової системи тощо.
Однак варто пам’ятати, що грязелікування можна застосовувати лише після консультацій з лікарем.
ЯК ДОЇХАТИ
Григорівка розташована майже на межі з окупованим Росією Кримом. До речі, з берега Сиваша добре видно, як в Армянську працює завод «Кримський Титан». Близькість до кордону негативно позначилася на відвідуванні цих місць 2014 року. Однак зараз потік туристів зростає.
Із Херсона на Сиваш і Лемурійське озеро можна доїхати двома автошляхами: через Чаплинку трасою T2206 і Т2202, а також через село Великі Копані дорогою Е97/М17. Відстань приблизно однакова — 150 км. Однак дорога через Великі Копані значно краща. Втім, у будь-якому з варіантів доведеться подолати відрізок із дуже поганим дорожнім покриттям. Він розпочинається за Чаплинкою і тягнеться орієнтовно 20 км.
ЩО РОБИТИ НА СИВАШІ
В’їзд на територію довкола озера платний — 50 грн за добу. Окремо тут можна оплатити дерев’яний навіс. У спеку без нього дуже важко. Також є місце для наметів. Дехто заїжджає сюди на кілька днів чи тижнів. Для відвідувачів є туалет, душ із прісною водою. Можна придбати їжу й напої. Поряд ви знайдете місце продажу фасованої грязі, солі та ропи від місцевого підприємця. До речі, ці ж грязі продаються і в інших країнах. Зокрема, ця продукція сертифікована в Німеччині.
За сотню метрів — сам Сиваш. По суті, вода в затоці й в озері — одна й та сама. Свого часу яма просто наповнилася нею і утворила окрему маленьку водойму. Сиваш мілководний. Берег починається із грязі й кількасантиметрових пластів солі, які вкриті рожевою гарячою водою, що йде під горизонт. Слід бути обережним, щоб не подряпати ноги об білі кристали.
Тут люди збирають шматки солі, мастяться лікувальними грязями, засмагають, купаються.
Це також чудове місце для фотосесії. Насичена рожева вода, біла сіль, чорний мул і блакитне небо милують око різними відтінками, створюють неповторний пейзаж і тло для портретів.
Вихід до Сиваша є і в сусідніх селах: Строганівка, Іванівка та інших. Тут місцеві мешканці облаштовують пляжі й сюди теж починають їхати поціновувачі дикої природи. За селом Дружелюбівка Новотроїцького району можна виїхати на вузьку насипну дорогу, яка розмежовує Сиваш навпіл: з одногу боку вода рожева, з іншого — блакитна.
Підсумовуючи враження від подорожі на Присивашшя, можна сказати, що сюди варто приїхати. Тут гостинно приймають туристів, можна поплавати в мальовничих рожевих озерах, а поряд — відвідати біосферний заповідник Асканія-Нова. Поштовхом для розвитку цих територій можуть стати нормальні дороги, кілька готелів і поліпшення умов для відпочинку на берегах Сиваша.
