Найбільший спротив програма децентралізації та створення об’єднаних територіальних громад зустрічає на рівні району. Схожа ситуація в Нововоронцовському районі, де за перспективним планом мало бути утворено дві ОТГ, але поки немає жодної. Та не лише районна влада пручається реформі.
Керівники Нововоронцовського району стверджують, що абсолютна більшість сільських та селищних голів у 2016 році, коли відбувся збір підписів щодо створення ОТГ, висловилась проти об’єднання територіальних громад.
Втім, одна спроба створити ОТГ все ж таки відбувається – селище міського типу Нововоронцовка, що є районним центром, ініціювало об’єднання п’яти сільських та селищних рад – Нововоронцовської, Осокорівської, Любимівської, Хрещенівської та Миролюбівської.
Але проти реформи виступила як районна рада, так і голови сільських рад.
Сталося це не в останню чергу через фінансову децентралізацію, завдяки якій сільське самоврядування отримало доступ до бюджетних коштів, розповідає Василь Тітаренко, голова Нововоронцовської райдержадміністрації.
«Коли у 2015-му році до виборів була стара каденція сільських голів, то вони вже визріли для того, щоб створювати громаду. Але пройшли вибори, змінилися сільські голови, які об’єднуватися не захотіли. І основною причиною було те, що їм віддали бюджети, вони відчули себе господарями на місцях і почали щось в себе в селах потрошку робити. Відповідно, вони кажуть: «Нащо нам громади, якщо ми і так успішно працюємо?». Але вони ж не фінансують школи, не фінансують соціально-культурну сферу, комунальні служби, ремонти доріг тощо», – каже голова РДА.
Крім того, за словами Тітаренка, проти будь-якого об’єднання виступає голова Нововоронцовської районної ради Михайло Бідний, колишній депутат обласної ради Херсонщини, член ВО «Батьківщина», який на створення ОТГ дивиться песимістично. “Центр журналістських розслідувань” вже писав минулого року, як голова Нововоронцовської райради опирається реформі децентралізації.
Бідний, за твердженням голови РДА, волів би створити одну об’єднану громаду на весь район, але й в цьому напрямку робота не просувається. Через це, каже Тітаренко, громади району втрачають бюджет розвитку.
«Так ми і протопталися три роки, стоїмо на місці. Він (голова районної ради – ред.) проводить відповідну роботу з депутатами району та сільськими головами. Коли я викликаю на збори голів сільських рад, він приходить на ці зібрання і говорить, що ми робимо за його спиною змову, що тут сидять зрадники. І запевняє, що поки він перебуває на посаді, громад у районі не буде», – говорить Василь Тітаренко.
Стабільність понад усе
Сам голова Нововоронцовської районної ради Михайло Бідний, що працює в районі вже 40 років, каже, що дотримується принципу “Не зашкодь!” і вважає, що на сьогодні немає нічого кращого, ніж стабільність.
«Децентралізація – це і освіта, і охорона здоров’я в комплексі, і я з трудом уявляю, як можна Нововоронцовський район поділити на дві громади. З 2010-го по 2015-й роки я був депутатом обласної ради і знаю, що рішення про створення перспективних планів приймалося з порушенням законодавства – ніхто нічого не обраховував і ні з ким не обговорював», – каже Бідний.
Про децентралізацію голова райради говорить так, ніби зі створенням ОТГ сам район припинить своє існування:
«В нас населення 18 тисяч мешканців. Як на 18 тисяч можна поділити лікарню? В Нововоронцовці залишиться лікарня, а в іншій громаді? Так зробити неможливо. В нас не вистачає кадрів. Як можна щось робити, якщо немає кадрів? І їх не буде навіть в новостворених громадах. В сусідній громаді ми відділ поліції не створимо, податкову не створимо, інші служби також. Тому те, що затверджено на сесії (створення двох ОТГ на базі сіл району – ред.), не може бути реалізовано. А якщо буде реалізовано, то це нанесе дуже велику шкоду», – висловлює свої побоювання Михайло Бідний.
За його словами, наразі треба зберегти те, що є – 13 сільських рад, депутати яких опікуються кожен своїм селом зі своїми амбулаторіями, школами та іншими інфраструктурними об’єктами, – а районна влада має їм допомагати.
У якості прикладу голова райради наводить закупівлю за півтора мільйони гривень сімох “автомобілів швидкої допомоги” для центрів медико-санітарної допомоги району. За даними Центра журналістських розслідувань, автомобілі дійсно закуплені, але це не карети швидкої допомоги, а легкові автомобілі, що не можуть доставити до лікарні хворих, яких треба везти лежачи.
Проблема в районі не тільки з медичним транспортом, а й з шляхами сполучення. Через це районна влада на два роки призупинила створення опорних шкіл – налагодити нормальне перевезення учнів та педагогів до місць навчання неможливо через бездоріжжя, каже голова райради.
«Це може бути на шкоду знанням, це може зашкодити здачі ЗНО – так, ми в цьому програємо», – визнає Бідний, але й це не порушує його впевненості в тому, що стабільність важливіша за реформи. Дороги вже почали робити, каже він, і пропонує зачекати пару років.
«Наше завдання на сьогодні – не дати розірвати район на дві чи три структури в жодному разі. Інакше все, що є в районі, може розвалитися. Я щиро заздрю тим, хто об’єднався і в них все вийшло, я бажаю їм успіху, але ми до цього ставимося обережно», – наполягає голова Нововоронцовської райради.
Від об’єднання громад – врізнобіч
Між тим, у Нововоронцовці не полишають сподівань створити ОТГ. Щоправда, селищний голова Володимир Марчук розраховує не на своїх колег – сільських голів, а на пересічних мешканців.
«Я думаю, що сільські голови відмовляться від об’єднання. Але я сподіваюся не на сільських голів, а на громади всіх сіл, які я запросив в нашу ОТГ, на їхню свідомість і бажання дати майбутнє нашим селам», – каже Володимир Марчук. Він запевняє, що об’єднана громада буде кращою в Україні.
Селищному голові Нововоронцовки є що показати на підтримку своїх ідей. Наприклад, за грантові кошти україно-австрійської компанії ТОВ «POLSTAR» в селищі буде створено цех з пошиття одягу. Зараз у виділених приміщеннях проводяться ремонті роботи, щоб на осінь змогли запуститися дві зміни швачок в кількості 120 робочих місць. Районний центр зайнятості вже проводить підбір кандидатів на професійне навчання з подальшим працевлаштуванням. Також за допомогою ТОВ «Таврія Груп» будується набережна пляжу в Нововоронцовці.
Але це не переконує сільських голів, яким запропоновано долучитися до ОТГ. Дехто вважає, що всі переваги від об’єднання отримає центр об’єднаної громади.
«Добре живуть села, які є центрами громади, а решти сіл в громаді навіть і на карті скоро не буде. Наприклад, є Кочубеївська ОТГ, так от, є Кочубеївка, а громади як такої там немає», – каже Олег Яровий, голова Миролюбівської сільської ради.
В нашій попередній публікації про децентралізацію на Херсонщині йшлося про Кочубеївську ОТГ. Зазначимо, що це одна з найрозвиненіших об’єднаних громад в Україні і, наприклад, опорна школа й амбулаторія там знаходяться не в головній садибі – Кочубеївці, а у сусідньому селі Орлове, яке не є центром громади. Також у публікації ми розповідали про те, які роботи проводяться Кочубеївською ОТГ в інших селах громади. І це зовсім не схоже на те, що каже про Кочубеївку голова Миролюбівської сільради.
Хрещенівський сільський голова Юрій Карнаухий намагається скористатися нормою про суміжність територій об’єднуваних громад, щоб уникнути участі у створенні ОТГ.
«Ініціатива, яку проявляє Нововоронцовська селищна рада, що стосується нашої сільської ради, не може бути здійснена, тому що в нас немає спільних меж. В законі про добровільне об’єднання чітко написано, що повинні бути тільки спільно межуючі сільради об’єднані. Навіть, якби ми хотіли, ми б це не зробили», – каже сільський голова Хрещенівки.
Втім, варто зазначити, що закон “Про добровільне об’єднання територіальних громад” не вимагає наявності спільних меж сільської громади з центром ОТГ. Стаття 3 закону каже, що суб’єктами добровільного об’єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст. Хрещенівка розташована суміжно з Любимівкою та Осокорівкою, які теж згідно перспективного плану мають взяти участь у створенні ОТГ. Тобто, між Хрещенівкою та Нововоронцовкою немає територій, які б не належали до сільрад, що не беруть участі у створенні ОТГ.
Голова ж села Осокорівка Олександр Колісниченко щодо створення ОТГ запевнив, що вибір за громадою, але опитування має проходити шляхом референдуму:
«Як проведемо референдум, як люди скажуть, так і буде. В квітні Конституційний суд назад повернув закон про референдум. Такі зміни проводяться тільки через референдум», – каже він.
На сайті Нововоронцовської районної ради є навіть окрема публікація про те, що визнання закону “Про всеукраїнський референдум” неконституційним повертає чинність попередньому закону “Про всеукраїнський та місцеві референдуми”, та відповідно відносить питання об’єднання територіальних одиниць до таких, що вирішуються виключно за допомогою референдуму.
Дійсно, Конституційний Суд України 26 квітня поточного року визнав закон України «Про всеукраїнський референдум» неконституційним. Втім, за словами директора Херсонського Центру розвитку місцевого самоврядування Оксани Силюкової, це рішення Конституційного суду не тягне за собою автоматичного повернення дії попереднього Закону від 1991 року. Тому до прийняття нового закону про всеукраїнський та місцевий референдуми, проект якого знаходиться на розгляді у Верховній Раді, питання місцевого самоврядування вирішуються лише органами місцевого самоврядування, а не референдумом, каже Оксана Силюкова.
Ми відвідали громадські збори у селі Осокорівка з приводу об’єднання, але не помітили в місцевих мешканців, зокрема вчителів школи та культурних працівників, ворожого ставлення до створення об’єднаної громади. Діалог з ініціаторами створення ОТГ вийшов конструктивний, люди розпитували про деталі та механізми об’єднання. Голова Осокорівської сільради на громадські слухання у своєму селі не прийшов.
Таким чином, прагнення місцевих керівників зберігти контроль над районним та місцевими бюджетами в своїх руках призводить до того, що реформа, покликана надати друге дихання сільським громадам, буксує, час та можливості втрачаються, а люди, які могли б застосувати свої сили та досвід на розвиток об’єднаної громади, витрачають їх на подолання опору прибічників так званої стабільності.
Алла Торчанська, Центр журналістських розслідувань