Судова реформа – це не лише про суддів. Цю істину часто забувають, говорячи про зміни, очищення й оновлення системи.
Разом із суддями її формує ще величезна кількість людей, які працюють над організаційним забезпеченням роботи суду та, зокрема, допомагають самим служителям Феміди.
Помічники суддів – чимала ланка судової системи, створена для забезпечення організаційної ефективності судді та скорочення його часових витрат.
7024 – така штатна чисельність помічників суддів у місцевих та апеляційних судах України. Ця цифра не включає помічників суддів Верховного Суду і не означає, що саме стільки їх наразі працює.
До слова, штатна кількість суддів – майже 8,5 тисяч, однак протягом останніх років чимала їх частина звільнилася сама чи була звільнена за порушення присяги, тож у судах не вистачає близько третини служителів Феміди.
Саме через брак суддів та потребу замістити вакантні посади у квітні 2017 року Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) оголосила добір на посади суддів місцевих судів.
За умовами добору, шанси стати суддями перших інстанцій отримали юристи з п’ятирічним досвідом роботи та помічники суддів, які протягом зазначених п’яти років мають трирічний досвід роботи на цій посаді.
Для останніх ВККС підготувала особливі умови – суддями вони мають шанси стати значно раніше, аніж решта претендентів. Це зумовлено коротшим навчанням у Національній школі суддів, яке для помічників триватиме 3 місяці, а для решти – 12.
Посада помічника є фактично першою сходинкою на шляху до посади професійного судді. До прикладу, щонайменше 11 із 23 суддів Деснянського райсуду Києва перед призначенням на посаду судді працювали на посадах помічників.
Як і хто стає помічниками суддів в Україні?
Відповідно до закону, помічником судді може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і вільно володіє державною мовою. Добір помічників судді здійснюють самостійно.
Про конкурсні засади відбору, стажування чи підвищення кваліфікації помічників суддів у законі не йдеться. Тому, аби стати помічником судді, фактично потрібно лише мати документ, який підтверджуватиме здобуття вищої юридичної освіти, а також важливо “подобатися” судді.
В Україні відсутні будь-які конкурси на посади помічників суддів, а рішення щодо кандидатур одноосібно ухвалює сам суддя. Відтак, у деклараціях родинних зв’язків часто зустрічаються суддівські діти та родичі з посадою помічника.
Яскравим прикладом суддівської кар’єри родичів суддів є суддя Касаційного адміністративного суду в складі Верховного суду Смокович М.І. Зараз суддею Волинського окружного адміністративного суду є сестра Смоковича (Смокович Віра), а суддею Оріхівського райсуду Запорізької області – племінник Смоковича (Смокович Михайло).
Обидва, згідно з декларацією родинних зв’язків судді Смокович М.І., перед призначенням на посаду судді тривалий час працювали помічниками суддів.
Повноваження та відповідальність
Помічники суддів відіграють важливу роль у судовому процесі, оскільки фактично долучені до рішень.
Помічник судді має мінімізувати часові затрати служителя Феміди на аналіз правових актів, на основі яких відбуватиметься вирішення судової справи.
Він же, за дорученням судді, готує проекти запитів, листів, інших матеріалів, пов’язаних із розглядом конкретної справи, проекти судових рішень, інших процесуальних документів, які приймаються суддею або під головуванням судді, виконавчих документів.
Таким чином, помічник судді виконує дуже важливу роботу, результати якої безпосередньо впливають на рішення, ухвалені суддею.
Контроль та обмеження
Навесні 2016 року законом про державну службу було позбавлено статусу держслужбовця чимало категорій посад. Зокрема, й помічників суддів.
Такі зміни були покликані скоротити “армію” державних службовців, перед якими держава несла значні фінансові зобов’язання.
Позбавлення помічників суддів статусу держслужбовця означає, окрім іншого, що на них не поширюється дія закону про запобігання корупції.
У такому разі помічники суддів можуть бути членами політичних партій, займатися іншою оплачуваною (крім обмежень, встановлених законом) або підприємницькою діяльністю, а також входити до складу правлінь, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядових рад комерційних підприємств.
Разом із тим помічники суддів не мають обмежень щодо отримання подарунків та не подають електронних майнових декларацій.
Виглядає так, що помічник судді, який займається підбором законодавства для вирішення судового спору та за дорученням судді пише проекти судових рішень, може паралельно працювати в юридичних фірмах, які можуть обслуговувати інтереси сторін у судовому спорі.
І при цьому суспільство не має змоги контролювати діяльність таких осіб, принаймні через перевірку їхніх декларацій.
Вплив та корупція
Відсутність щодо помічників суддів обмежень, встановлених законом про запобігання корупції, є важливим фактором з огляду на те, що помічники працюють у тісному зв’язку з суддями та мають доступ до впливу на рішення і до важливої інформації.
Така позиція породжує ризики залученості помічників до корупційних дій.
Одним із показових прикладів є кримінальне провадження щодо помічниці судді Солом’янського райсуду Києва, яка, за версією слідства, у травні-червні 2016 року прийняла пропозицію свого знайомого (адвоката), зацікавленого в перебігу розслідування одного з кримінальних проваджень НАБУ, та почала надавати йому для подальшого інформування третіх осіб відомості про надходження до суду клопотань від детективів Бюро.
13 грудня 2017 року обвинувальний акт щодо помічниці надійшов до Солом’янського райсуду Києва.
Помічниця судді вже Апеляційного суду Києва, за версією слідства, ввела в оману громадянина щодо можливості винесення позитивного рішення в його інтересах колегією суддів Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ за 23 тисячі доларів США (понад 627 тисяч гривень).
Здійснюючи пошук в мережі Інтернет, можна знайти чимало інформації про корупційні правопорушення з боку помічників суддів, які в цілому аналогічні до описаних вище прикладів кримінальних проваджень.
Наявність таких кримінальних проваджень є додатковим доказом значних корупціогенних ризиків, які впливають на роботу помічника судді і на якість правосуддя загалом.
Тому відсутність важелів контролю за роботою помічників суддів з боку держави та суспільства лише збільшуватиме корупціогенні ризики та сприятиме безкарності.
Замість висновків
Аналізуючи вищенаведене, можна говорити, що під час судової реформи не було приділено достатньої уваги такій важливій частині судової системи, як помічники суддів.
У результаті ми маємо ситуацію, коли виключно від самого судді залежить призначення кандидатів на посаду помічника, яка має значні корупціогенні ризики, дає привілеї під час призначення на посаду судді, а також дозволяє суддям контролювати діяльність помічників.
Критично низький рівень довіри суспільства до суддів та судочинства в Україні загалом говорить про те, що реформувати потрібно не лише якісь частини системи, а всі її комплексні складники.
Лілія Дроздик, Іван П’ятак, “ЧЕСНО.Фільтруй суд!“, спеціально для УП
