Ми продовжуємо розповідати про механізми місцевої демократії (демократії участі). Мабуть, одним з найчастіше використовуваних механізмів є громадські слухання. За минулий рік в Херсоні відбулося 6 громадських слухань. Детальніше про цей механізм й херсонський досвід розповів експерт Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень Володимир Молчанов.
Як зазначив Володимир Молчанов, цей механізм є одним з найбільш прописаних в законодавстві України, зокрема в законі «Про місцеве самоврядування», але обов’язок розписати його більш детально покладається на Статути громад. У Статуті територіальної громади міста Херсона громадським слуханням присвячена ч.4, ст.74-89.
Як написано в документі, громадські слухання є формою участі членів територіальної громади міста, жителів районів у місті, селищ, сіл, що належать до юрисдикції міської ради, у прийнятті рішень, віднесених до компетенції місцевого самоврядування.
Слухання провадяться на засадах добровільності, гласності, відкритості та свободи висловлювань.
Метою проведення громадських слухань є ознайомлення громадськості міста з позицією міської влади з актуальних проблем міста та отримання від мешканців міста пропозицій із цих питань у формі безпосереднього спілкування.
«Громадські слухання – це спосіб, за допомогою якого влада може консультуватися й отримувати думку від зацікавленої частини громадян. З іншого боку, якщо громадяни хочуть самостійно вплинути на певні ситуації, вони можуть скликати громадські слухання на власну ініціативу. Для цього Статутом передбачено, що суб’єктом скликання може бути: відповідна районна у місті рада (у разі створення), відповідний селищний, сільський голова, відповідна селищна, сільська рада, міська рада, члени територіальної громади міста у кількості, визначеній цим Статутом», – розповідає експерт.
Якщо слухання збираються зі ініціативою громадян, громадяни повинні зібрати певну кількість підписів. Для Херсону – 300 підписів, для внутрішніх громад – 100 підписів мешканців, які постійно там проживають.
Щодо порядку проведення громадських слухань, спочатку ініціатори повідомляють про своє бажання провести слухання. Це повідомлення може бути або опубліковане безпосередньо на сайті, якщо ініціатором є голова, або винесено зацікавленими депутатами на сесію, або ініціативна група громадян збирає зазначені 300 підписів.
Володимир Молчанов зауважив, що підписний лист повинен містити ПІБ громадянина, місце його проживання і дату народження. У шапці листа має зазначатися тема громадських слухань. Далі ці підписні листи здаються в міську раду, після чого суб’єктом призначення слухань є все одно міський голова, який впродовж 10 днів після отримання документів підписує розпорядження. Від дати призначення слухань до дати їх проведення має бути не менше ніж 10 днів для того, щоб організатори мали змогу підготуватися.
За минулий рік в Херсоні відбулося 6 громадських слухань.
21 грудня 2016 року – громадські слухання по обговоренню місцевого бюджету на наступний рік.
30 січня 2017 року – громадські слухання по тарифам на пасажирські перевезення в громадському транспорті.
27 квітня 2017 року – громадські слухання з питань благоустрою та вивезення сміття і про зміну порядку проведення конкурсу на надання послуг ЖКГ для багатоквартирних будинків.
13 жовтня 2017 року – громадські слухання щодо створення в Херсоні кризового центру для постраждалих від насилля.
18 грудня 2017 року – громадські слухання по обговоренню місцевого бюджету на наступний рік.
Як зазначив Володимир Молчанов, Статутом передбачено обов’язкове реагування на Резолюцію громадських слухань тих службових осіб чи колегіальних органів, до компетенції яких ця Резолюція спрямована. Тобто за логікою міська рада, виконком, міський голова повинні розглянути Резолюцію і прийняти відповідне рішення, якщо ця резолюція або її частина спрямована саме на виконання їх компетенцій.
«Але оскільки в Статуті передбачено просто слово розглянути, слово «розгляд» наша влада розуміє якось по-своєму. Наприклад, після прийняття Резолюції по проекту бюджету на 2017 рік, депутати навіть не побажали її слухати», – коментує експерт.
Резолюція слухань не містить конкретного проекту рішення, депутати повинні розробити НПА самостійно. Тому бажано, щоб робоча група при підготовці Резолюції, а також учасники слухань при її вдосконаленні та остаточному прийнятті враховували певні вимоги до документу, тобто щоб ця Резолюція була конкретна, зверталися до визначених виконавців, яким треба потім її надати для розгляду, містила виконувані вимоги.
«Всі слухання, які проводились в Херсоні за ініціативи громадян, мали конкретику. Тобто проблеми з подальшою імплементацією результатів слухань полягають зовсім не в некомпетентності громади як учасника ініціатора слухань, а в небажанні міської ради, міського голови і міськвиконкому прислухатися до думки громадян», – резюмував Володимир Молчанов.
Наостанок експерт зауважив, що, незважаючи на наявні проблеми, Херсон, мабуть, займає перше місце по області у втіленні саме цього механізму місцевої демократії. Для прикладу, в Новій Каховці громадські слухання проводяться виключно з ініціативи міського голови чи міської ради і виключно з питань, які передбачені законодавством для консультацій з громадськістю.
У Херсоні механізм громадських слухань, по-перше, непогано прописаний в Статуті ( за виключенням імплементації результатів), по-друге, вже є певні напрацювання громадянським суспільством у втіленні цього механізму і залишилось лише переконати нашу владу, щоб вона прислухалася до Резолюцій і приймала відповідні рішення, або навіть відхиляла їх, але робила це свідомо і відкрито.
