Суші – модерне задоволення, японська традиція котрого сягає тисячі років. Сьогодні воно впевнено входить до раціону українців, стає не рідкісним делікатесом, а повсякденною стравою, котру можна зготувати власноруч вдома. Але досі існує багато неправильних уявлень про суші. Далі подамо найпоширеніші хибні факти про суші та спростуємо їх, а також ознайомимо з найцікавішими фактами з історії та поширення цієї страви.
– В суші використовується лише сира риба. Це поширена помилка, адже річкова риба чи лосось сирими ніколи не використовуються через високу ймовірність зараження паразитами.
– Найбільш поширена помилка про суші, що це просто сира риба, або що така риба є невід’ємною частиною суші. Коли сира риба подається сама по собі це називається сашимі. Проте з самого початку суші включали сиру рибу з різними інгредієнтами.
– Значення риби як інгредієнту залежить від того, де суші готується. У Токіо, місті, яке відоме через найбільший в світі рибний ринок, нігірі-дзусі, як правило, приймає форму шматка рису з ретельно нарізаною рибою на вершині, в той час як суші з регіону Осаки можуть містити огірки та інші овочі або трави, загорнуті в рис і хрусткі водорості, або норі.
У Сполучених Штатах, маки дзусі є найбільш поширеною формою суші. Ця форма включає в себе рис і норі з начинками на бамбуковій циновці, потім нарізані на крихітні рулони.
– Рис є ключовим елементом у всіх суші. Швидкого приготування або середнього він ретельно готується і змішується зі спеціальною сумішшю рисового оцту, цукру і солі. Текстура і консистенція рису є життєво важливою, щоб зробити правильно суші, він повинен бути не надто липким. Оцет, який використовується, не повинен перекривати природний смак рису.
– Суші, як просто спеціально приготований рис, подається з спеціальними начинками різних форм і розмірів. Справді, чірашізуші, який іноді називають рисовим салатом в Сполучених Штатах, це просто чаша рису з начинкою.
– Історія суші сягає майже тисячі років, коли сиру рибу зберігали між шарами рису. Протягом тижня рис ферментували і хімічні речовини, що вироблялися, тримали рибу погано. Після процесу бродіння риба була готова до вживання. Зрештою, японці стали їсти рис і рибу разом. Форма цих традиційних суші, відома як наре-зуші, їх досі їдять в Японії, хоча вони на смак доволі гострі.
– Останнім важливим етапом в історії цієї страви було винайдення суші-автоматів у 1980-х роках. Така лінія здатна замінити декілька десятків професійних сушистів, проте поширення такої техніки стримує масова думка про те, що суші треба готувати руками.
