У Херсоні порушень прав журналістів не зафіксовано

З початку року в Україні зафіксовано 21 випадок побиттів журналістів через їхню професійну діяльність. Побиття скоювали приватні особи (17 випадків, здебільшого учасники акцій протесту, приватні охоронці та ін.), правоохоронці (3 випадки, з них один випадок припадає на УДО, і два на співробітників поліції), а також 1 журналіст отримав поранення під час обстрілу Авдіївки проросійськими бойовиками. Для порівняння, у 2016 експертами ІМІ було зафіксовано 38 нападів на журналістів, у 2015 — 58.

Такими є результати щомісячного моніторингу «Барометр свободи слова», що здійснюється ГО «Інститут масової інформації».

•24 червня в центрі Одеси посеред дня двоє невідомих напали на місцеву журналістку, блогерку «Думської», еко-активістку Світлану Підпалу. Бризнули балоном, потім били по обличчю. В лікарні у Світлани Підпалої зафіксували закриту черепну мозкову травму, забій м’яких тканин і окістя лобної частини.

•6 липня у Кривому Розі оператор міського інтернет-ресурсу «Перший Криворізький» В’ячеслав Волк отримав вогнепальне поранення у шию під час військових навчань. При цьому 4 вересня адвокат В’ячеслава Волка Максим Гореліков повідомив, що військова прокуратура Криворізького гарнізону Південного регіону України не визнає оператора потерпілим в одному з кримінальних проваджень, відкритих за статтею 420 (недбале ставлення до військової служби). За цим провадженням військова прокуратура має розслідувати дії військових осіб, які організовували навчання. Захист мав оскаржити цей крок прокуратури.

•12 липня у Вінниці невідомі чоловіки побили власника сайту «Власно.Інфо» Володимира Воловодюка після того, як журналісти видання проводили рейд по незаконно встановлених батутах у місті.

•15 вересня напад співробітників Управління держохорони на знімальну групу програми журналістських розслідувань «Схем» – журналіста Михайла Ткача та оператора Бориса Троценка, у якого діагностували струс мозку та пошкодження руки.

Загалом, за 9 місяців 2017 року, експерти ІМІ зафіксували 206 порушень свободи слова (без окупованих територій Криму та Донбасу). Для порівняння, за весь 2016 рік було зафіксовано 264 порушень, за 9 місяців 2016 — 213 порушень.

У 2017 році, найбільшу кількість порушень було скоєно у категоріях перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (64 випадки), обмеження доступу до інформації (31 випадок), та погрози і залякування журналістів (26).

— ненадання доступу до інформації (31 випадок за 9 місяців 2017 р., для порівняння, за весь минулий рік — 33). Найбільше журналістам відмовляла у доступі до публічної інформації місцева влада, яка ігнорувала запити, давала відписки. Також розпорядники інформації просили від журналістів слати запити звичайною поштою; зауважували, що готові надати відповідь на запит лише за умов оплати ксерокопіювання документів; вимагали від журналістів редакційні посвідчення у відповідь на запит. Також було зафіксовано зростання випадків обмеження місцевою владою доступу журналістів до сесій.

— пошкодження майна журналістів (11 випадків за 9 місяців 2017 р., для порівняння, за весь минулий рік — 4). У переважній більшості випадків пошкоджували авта журналістів — підпалювали, рубали сокирою авто, проколювали шини;

— кібер-атаки (14, за весь минулий рік 11 випадків). В цьому році журналісти і ЗМІ масово постраждали від вірусів, також зросла кількість DDoS-атак на сайти ЗМІ та спроб зламів електронних скриньок журналістів;

— політичний тиск на ЗМІ (7 випадків, минулого року 3 випадки, усі були пов’язані з «Миротворцем»). Зокрема, цього року це запровадження електронного декларування для ГО, під яке підпадають журналісти-розслідувачі, та ті, які співпрацюють з антикорупційними громадським організаціями. Також члени Наглядової ради ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (ПАТ НСТУ) заявляли про спроби політичного тиску з боку парламентської фракції Радикальної партії Олега Ляшка.

У той же час, серед позитивних тенденцій експерти ІМІ відмічають скорочення кількості погроз журналістам (26 випадків за 9 місяців 2017 року, для порівняння, за аналогічний період 2016 року було зафіксовано 37 погроз журналістам); скорочення випадків перешкоджань законній професійній діяльності журналістів (64 випадки за 9 місяців 2017, порівняно до 79 випадків за аналогічний період 2016 року); та зменшення кількості побиттів (21 випадок за 9 місяців 2017, порівняно до 26 випадків за аналогічний період 2016 року).

Найбільше порушень з початку року було зафіксовано у Києві та області (48 випадків), на Волині (21), Миколаївщині (18), Полтавщині (15) та Одещині (12). В ОРДЛО зафіксовано 3 випадки з початку року, в окупованому Росією Криму – 11.

Окремо, ІМІ привертає увагу до ситуації, що склалася з фінансуванням ПАТ «НСТУ». Зокрема, попри заяви прем’єр-міністра про те, що суспільне буде профінансовано в повному обсязі, поданий до парламенту законопроект пропонує фінансувати його в розмірі 776 млн. грн. Це складає всього лише 50% від обсягу фінансування, яке має бути наданим Суспільному за Законом «Про суспільне телебачення і радіомовлення», і це всього лише 25% від реальних потреб цього мовника — у зв’язку з тим, що система не фінансувалася належним чином протягом більш ніж двох десятиліть. “Таке недофінансування означає, що суспільне мовлення буде змушене закрити всі регіональні філії і скорочувати обсяг мовлення, а цього у жодному разі не можна допустити”, заявляє виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк.

Детальніше про стан свободи слова читайте на сайті ІМІ у рубриці «Барометр свободи слова».