Молодий та енергійний ректор Херсонського Державного аграрного університету Юрій Кирилов займає посаду трохи менше трьох місяців.
Але новообраний ректор вже розпочав реалізацію деяких ідей, як щодо реорганізації учбового процесу, так і в питаннях матеріально-технічного забезпечення. Про плани, проблеми та інновації в питаннях підготовки фахівців для агросектору Юрій Євгенович розповів в інтерв’ю кореспонденту Херсон.City
– Напевно ви прийшли на посаду із якимись планами, ідеями, власним баченням організації учбового процесу. З чого почнете?
– З 1 вересня на нашому класичному факультеті – агрономічному, ми вводимо дуальну освіту. Це означає, що 50 відсотків часу студенти будуть знаходитись в аудиторіях, «гризти граніт науки», а п’ятдесят відсотків вони проводитимуть на виробництві – у полях, на дослідних станціях, на підприємствах.
– А як було до цього?
– Не було такого розподілення навчального процесу – були тільки навчальна і виробнича практики: 2-3 тижні протягом цього часу студенти проводили на підприємствах. Не секрет, і треба знаходити мужність про це говорити і вирішувати ситуацію, але часто теоретичне навчання в аудиторіях відірване від реального життя. Це відбувається в багатьох університетах по всій Україні. Трапляється, коли випускник будь-якого вишу приходить працювати, перше, що він чує: «забудь, все що тобі казали, ми будемо тебе перенавчати».
Звичайно, маючи такий потужний науковий колектив, як у нас, ми можемо дати міцні теоретичні знання. Але, скажімо, розвинене аграрне підприємство має сучасну техніку, насіння, володіє передовими агротехнологіями, які недоступні університету. Тому нам потрібний такий зв’язок з реальними підприємствами, щоб ми могли випускати досвідчених фахівців. Завдяки такому новому підходу у навчанні, наші студенти вже з 4 курсу будуть готові ставати до виробничого процесу і фахово його забезпечувати.
– Нещодавно спільними зусиллями до університету повернули гідротехнічні спеціальності. Наскільки вони важливі для сучасного АПК та чому їх довелося повертати?
– За більш ніж 140-річну історію в аграрному університеті сформувалися класичні напрямки, «стовпи» аграрної освіти: агрономічний та агробіологічний факультети, і тривалий час таким «стовпом» був гідротехнічний факультет. Він випустив багато фахівців: керівництво Північно-Кримського каналу, інгулецької зрошувальної системи, водхозу – всі вони випускники цього факультету. За радянських часів, коли в області була потужна система зрошення, в цьому факультеті була потреба. Потім був період, коли зрошення прийшло в занепад, абітурієнти погналися за освітою юристів та економістів, попит на цей факультет, пропав і його спеціальності з вишу зникли. Зараз зрошення в області активно поновлюється, в тому числі завдяки позиції голови Херсонської облдержадміністрації Андрія Гордєєва, за допомоги народного депутата Сергія Хланя, завдяки грантовим програмам, коштам приватних підприємств…Тому знову з’явився попит на фахівців цього напрямку. Проте був момент, коли Міністерство освіти, переглядаючи перелік спеціальностей, вилучило гідромеліоративні спеціальності зі списку. Завдячуючи втручанню нардепів, керівництва області, нашим зверненням, ці спеціальності вдалося відстояти і повернути. Отже з наступного учбового року ми будемо готувати, в тому числі й магістрів, по спеціальності «гідротехнічне будівництво, водна інженерія та водні технології».
– А які ще нові спеціальності з’являються в університеті?
– В нас за останні роки склалась добра традиція – кожної вступної кампанії додається новий напрямок. В цьому році це якраз гідротехнічні спеціальності. За останні роки з’явилися в нас спеціальності – «лісове, садове і паркове господарство», «геодезія, картографія та землеустрій», в цьому році додалась спеціальність, до якої ми довго йшли – «захист та карантин рослин». Такі потужні компанії, як наприклад, BASF чи Syngenta з радістю візьмуть на роботу таких фахівців.
– До речі, болюче на сьогодні питання – працевлаштування молодих спеціалістів. Наскільки затребувані сьогодні випускники аграрного університету?
– Аграрна галузь зараз дуже потребує не лише рук, а ще й мізків. Попит на фахівців в сфері АПК завжди є. В нас на агрономічному факультеті, випускаючись, вже всі студенти знають – де вони будуть працювати. До нас постійно звертаються підприємства – і великі, і малі – у пошуках спеціалістів. Елементи дуальної освіти в нас працюють вже давно. Старшокурсники регулярно, десь раз на два тижні, виїжджали на підприємства, знайомились з виробничим процесом, з топ-менеджерами, з потенційними роботодавцями. До нас також приїжджали фахівці з цих агропідприємств. У такому процесі спілкування підприємства підбирають собі співробітника, а студенти – майбутнє місце роботи.
– А як щодо оплати праці в цій сфері? Можете назвати хоч приблизно рівень заробітної плати?
– Хочу звернути увагу, що аграрна галузь – це сфера, де є гроші. Тому в цій галузі навіть молоді спеціалісти можуть розраховувати на непогану заробітню плату. Якщо дуже приблизно – це в середньому від 8 до 20 тисяч, в залежності ще й від сезонного навантаження, адже специфіка агросфери – сезонність робіт. Крім того, деякі фірми намагаються зацікавити молодих спеціалістів, надаючи житло чи ще якісь пільги, створюючи сприятливі умови для життя та роботи. Одним словом, наші випускники завжди затребувані на ринку праці.
– Аграрна галузь сьогодні йде вперед семимильними кроками. Постійно з’являються якісь наукові розробки, нові технології, техніка. Чи в змозі університет забезпечити матеріально-технічну базу на такому ж сучасному передовому рівні?
– З одного боку хочеться, щоб держава більше звертала увагу та технічне оснащення та матеріальну базу університету. З іншого боку – в університеті традиційно присутні два процеси – освітній та науковий. Але в сучасному світі без бізнесової лінії, без комерціалізації розробок, без заробляння грошей не обійтись. Ми повинні хоч частково себе самі забезпечувати.
– Чи ви знаходите такі шляхи співпраці із бізнесом?
– Так. Один із таких шляхів, над яким працюють зараз наші юристи разом із представниками науково-виробничого підприємства «Дріада» – створення наукового парку. Ми провели переговори з директором фірми Петром Лазером і маємо намір зайнятися разом з цим підприємством виробництвом насіннєвого матеріалу. Співзасновниками цього наукового парку виступить «Дріада», Херсонський аграрний університет, можливо будуть компанії, які працюють в перспективному сьогодні напрямку – органічному виробництві. В створення парку університет зробить свій внесок людськими ресурсами та науковим капіталом, «Дріада» потужною технічною базою, досвідом та технологіями.
– Ви маєте намір заробляти кошти на реалізації насіння?
– Річ у тім, що ми маємо досить обмежений ресурс – близько 800 га землі, яка виділена університету. Сортове насіння реалізується набагато дорожче, ніж товарне зерно. При одних і тих самих затратах на виробництво – пальне, хімія та інше, на одних і тих самих потужностях – ми можемо заробляти вдвічі більше. «Дріада» має пересувну станцію доробки насіння, яку вони придбали в Німеччині, вона коштує звісно дорого, придбати подібне обладнання університет не має змоги. Працюючи з «Дріадою», маючи доступ до їх матеріально-технічної бази, наші студенти отримають цінний досвід, а університет заробить гроші, які підуть на розвиток матеріально-технічної бази нашого закладу.
– Ви говорили про комерціалізацію розробок. Що мається на увазі?
– Ми в науковій роботі працюємо за двома напрямами. Перший – в межах державного фінансування – це проекти, які фінансує Міністерство освіти та науки, ми кожен рік виграємо проекти. Другий напрямок – дослідження на замовлення бізнесу, реалізація готових проектів та науковий супровід. Ми також збираємось цим напрямком займатись і заробляти на цьому гроші.
– Крім дуальної освіти, які ще інновації у навчальному процесі ви маєте намір запровадити?
– Ми плануємо співпрацювати із шостим училищем в Камишанах та з Архангельским училищем, в якому нещодавно з’явилась потужна сучасна техніка, щоб наші агрономи мали досвід роботи і посвідчення тракториста чи комбайнера. Насамперед це потрібно, щоб наші випускники-агрономи знали і розуміли всі етапи виробничого процесу, щоб вони добре орієнтувалися в тому, що відбувається на полі. Ця співпраця буде відбуватися в межах освітнього кластеру. Також ми плануємо додати на старших курсах спеціалізацію по IT-технологіям. Сьогодні в аграрній галузі реалізуються не тільки передові досягнення біологічних та технічних наук. Аграрії використовують смартфони для дослідження чи контролю за аграрними процесами, за допомогою дронів беруть проби грунту з різних ділянок поля, чи відстежують ситуацію на полях. Отже, знання в напрямку IT- технологій майбутнім агрономам також знадобляться.
– На цьому тижні розпочалась вступна кампанія. Скажіть кілька слів побажання чи порад абітурієнтам та їх батькам.
– Батькам хочу побажати терпіння, щоб діти вступили на ті спеціальності, які забезпечать їм в подальшому фінансову стабільність. А абітурієнтам бажаю удачі та вступити туди, куди вони мріють. І звісно, запрошую всіх бажаючих до нашого університету – в нас прекрасні умови як для навчання, так і для проживання, а найголовніше – ми готуємо фахівців, які реально затребувані на ринку праці. Йдучи до нас, молода людина знає, що через чотири роки вона буде працевлаштована, а її робота буде добре оплачуватись.
