30 років тому на острів заезли оленів, які тут вдало прижились
Джарилгач — острів у Каркінітській затоці Чорного моря. Найбільший острів України та Чорного моря.
Острів Джарилгач з давніх-давен приваблював вчених та природознавців. Тут гніздували степовий журавль, дрохва, хохітва, малий боривітер, рідкісні птахи водно-болотяного комплексу. Дослідників вражала висока щільність степової гадюки, ящірок, зайця-русака, лисиці звичайної, гніздові колонії птахів. У 1923 р. острів було включено у склад заповідника “Асканія-Нова”, у 1927 р. – до новоствореного Приморського заповідника загальною площею коло 32 тис. га.
Тоді заповідною стала західна частина Джарилгацької затоки, обмежена зі сходу лінією, що проходить з півночі на південь на відстані 10 км від західного узбережжя затоки, і весь острів Джарилгач з полосою акваторії завширшки 1 м навколо нього. 1933 року зі складу Приморського заповідника було виокремлено Чорноморський заповідник, куди входив Джарилгач. Через 4 роки, у 1937 р., більшу частину острова виключили з заповідника та передали колгоспам Скадовського району під випас худоби, а заповідною залишилась лише територія площею 982 га. У 1951 р. і ця ділянка втратила заповідний статус. Статус західної частини Джарилгацької затоки юридично не змінювався, але після ліквідації заповідного режиму на острові охорону акваторії було важко здійснювати, з 1953 р. вона перестала входити у склад Чорноморського заповідника. Отже, після 1951 р. острів фактично не охоронявся. При цьому процес деградації наземних екосистем розпочався у 1936—1937 рр., а антропогенна трансформація затоки — після початку функціонування у 60-х рр. Червонознаменської зрошувальної системи. Випас великої рогатої худоби та вівців на Джарилгачі призвів до перетворення острова на пустелю вже у кінці 50-х рр.
Джарилгач – це місце для відпочинку з чудовими малолюдними пляжами. На мілинах море тут дуже нагадує стереотипні Мальдіви чи Каріби. На косі гніздиться безліч птахів, радують око розсипи черепашок (серед яких багато великих). Можна зустріти тварин – оленів, муфлонів, диких свиней.
Дістатись до острова можна катером зі Скадовська чи вбрід через протоку з Лазурного. В тій частині острова, куди ходить катер, є невелика торгівля та пляжна інфраструктура, з Лазурного ж потрапляєте на довжелезну піщану косу. Джарилгач тягнеться в довжину кілометрів на 40, місця усім вистачає щоб усамітнитись.
Фото: Capbomba. Використовується на умовах Creative Commons Attribution-Share Alike 3.0 Unported
А ще на острові Джарилгач розташовано два маяка – старий і новий. Вік старого маяка налічує більше сотні років. За однією з легенд, його спроектував конструктор Ейфелевої вежі Гюстав Ейфель. Однак, згідно фактам, авторство належить не самому майстру, а одному з його учнів. Новий маяк був побудований відносно недавно – в 1997 році.
За матеріалами traveltaste.org.ua, Тhe Insider та Рідна Херсонщина
