io.ua
«Прачі б’ють – Івана чуть», говорили колись у народі 2 травня, у день вшанування Івана Старопечерника. Адже раннє травневе сонце особливо парке, і тому у цей час жінки виносили до річок та ставків наткані за зиму сувої полотна, змочували їх воді, збивали праниками і сушили — вибілювали на сонці.
Також у перші дні травня підмічали, якщо травень холодний — буде рік голодний, а як випадуть у травні три добрих дощі, то вродить хліба на три роки.
За церковним календарем 2 травня вшановують преподобного Іоанна Старопечерника, мученика Пафнутія, святого Георгія сповідника, святого Трифона, преподобного Никифора.
Іменинниками 2 травня є:
Христофор, Никифор, Георгій, Іван, Трифон.
2 травня народились:
1877 – Володимир Лучицький, український геолог. Один організаторів Українського геологічного комітету, у 1917—1923 роках очолював його. Розробив гідрогеологічну та геологічну характеристики території України і склав гідрогеологічні та геологічні карти України.
1888 — Микола Вілінський, український композитор, педагог. Автор симфонічних сюїт, кантат, вокально-хорових обробок українських, російських і молдавських народних пісень, романсів, камерно-інструментальних творів, а також ряду теоретичних робіт і статей. Вважається засновником баладного жанру в український фортепіанній музиці.
Події 2 травня:
1611 — опубліковано першу офіційно санкціоновану англомовну версію Біблії — «Біблію короля Якова» (KJV, King James Version).
1848 — у Львові створили першу українську політичну організацію — Головну руську раду.
1892 — в Києві запустили електричний трамвай, перший у Російській імперії.
2011 — за твердженням адміністрації США, цієї ночі в ході таємної операції американського спецназу, проведеної в місті Абботтабад (Пакистан), був убитий Осама бен Ладен.
Чи знаєте ви, що:
У пісні «Їхав козак за Дунай», яку вважають народною, є автор – це український козак, поет, політик та філософ 18 сторіччя Семен Климовський.
У свій час він був «знаним не менше, як сім грецьких мудреців і шанованим в Україні між козаками і селянами, які приходили здалеку послухати його мудрих розмов і чудових віршів», писав про нього історик Микола Карамзін. Свого часу Климовський написав багато віршованих творів. Одну книжку «Про правду і великодушність добродійників» він подарував Петру І. Як відреагував на неї цар, невідомо. Однак дослідник В. Срезневський стверджує, що, прочитавши книжку, Петро І мав розгніватися. Попри все вона і нині зберігається у бібліотеці Російської академії наук у Петербурзі.
Щодо пісні «Їхав козак за Дунай», то під її впливом писали свої твори українські і російські поети, зокрема, Л. Боровиковський, О. Пушкін («Козак»), О. Дельвіг («Поляк»). А Салтиков – Щедрін зазначав, що у найвіддаленіших куточках Росії кожна баришня, яка не хотіла відставати від моди, виконувала цю пісню — романс.
У Європі ж вона стала популярною спочатку у Німеччині. На її тему музику писали Г. Вебер та Бетховен. Вона увійшла до збірки «Музикальні скарби німців», але у примітках зазначалося, що слова і музика пісні виникли в Україні. З Німеччини вона потрапила до Франції, Австрії, Чехії, Англії, а потім і до Угорщини. Текст пісні друкувався італійською, польською та іншими мовами, причому у перекладах вона залишалася майже без змін.
Оригінал пісні до сьогодні не зберігся. Нові покоління до неї додали щось своє, проте її основа залишилася незмінною.
