prostir.ua
У лютому минулого року був прийнятий закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад». На його виконання в кожному регіоні був розроблений «перспективний план», який визначав, яка громада з якою буде об’єднуватись. В Херсоні такий «перспективний план» викликав доволі суперечливі оцінки. До реформи відразу ж негативно поставилась переважна більшість місцевих депутатів та сільських голів, чимало представників громадськості. Плюси в об’єднанні побачили лише одиниці, серед них сільський голова села Кочубеївка Високопільского району Іван Дудар. В результаті, в 2015 році була створена лише одна, і поки що єдина об’єднана територіальна громада, і саме в Кочубеївці.
10 березня в Кризовому медіа-центрі Херсон відбувся круглий стіл з теми «Об’єднання громад: перший досвід Кочубеївки, майбутні перспективи» за участі голови Кочубеївської об’єднаної громади Івана Дудара, виконуючого обов’язки старости с. Орлове (входить до складу Кочубеївської громади) Сергія Дмитриченкова, радника голови Херсонської обласної державної адміністрації Наталії Возаловської, експертів Ресурсного центру розвитку місцевої демократії (який зараз виконує проект «Громадськість за сталий стратегічний розвиток Кочубеївської громади Херсонської області») – Володимира Макухи та Олександра Токаленка.
У складі Кочубеївської об’єднаної громади 14 сіл: Заградівка, Кам’янка, Кочубеївка, Краснівка, Микільське, Наталине, Новобратське, Орлове, Петрівське, Пригір’я, Рівнопілля, Розівка, Світлівка, Свободне.
Спочатку Іван Іванович Дудар, який працює на посаді сільського голови з 2002 року, розповів, як все починалося.
«На початку 2015 року, коли ми приймали бюджет, я на нього подивився та вирішив, що я його приймати не буду. Ми запросили голову адміністрації, голову райради, фінансове управління, податкову. Нам сказали «Не хочете приймати такий бюджет – об’єднуйтесь», – розповів Іван Іванович.
Тоді (у березні 2015 року) бюджет все-таки прийняли з певними умовами, Іван дудар вивчив Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад» та своїми силами склав пропозицію для об’єднання.
Як розповідає Іван Іванович, спершу він пішов не до депутатів, а до сусідів.
«На сьогодні зібрати людей проблематично, тому ми ходили по вулицях. Приходили спілкуватися в школи, в лікарні», – коментує голова першої на Херсонщині об’єднаної громади.
Незважаючи на згоду сільських голів та порозуміння з боку селян, шлях Кочубеївської громади до об’єднання був доволі складним і довгим, адже спочатку її не було в перспективному плані.
«З 5 травня по 5 червня (5 червня була сесія Херсонської обласної ради, де затверджували перспективний план об’єднань громад) ми провели безліч зустрічей. Для нас було дуже важливим потрапити в перспективний план. І ми встигли. Ми постійно їздили всі разом, за цей місяць 10 разів були в Херсоні – на комісіях, в офісі реформ, на прийомі в голови обласної ради, у голови ОДА. Ми писали листи, за нами не стояв ні один депутат. Ми навіть не одразу змогли потрапити в білий будинок. Але врешті-решт нас підтримали депутати та адміністрація», – розповів Іван Дудар.
Як зазначає Іван Іванович, головна в громаді цінність – це людський потенціал.
«Багато громад ставлять ставки на кар’єри, якісь заводи, але сьогодні вони є, а завтра невідомо, як вони будуть працювати. Копалини можуть закінчитися», – вважає він.
Потім після деяких доопрацювань 23 липня всі сільські ради, що зараз входять в Кочубеївську громаду, провели сесію та прийняли рішення про об’єднання.
Зараз, за словами Івана Дудара, нічого не дається легко, але вдалося врятувати від оптимізації школи, взяти на баланс медицину. Кочубеївська об’єднана громада вступила в Асоціацію міст України та гідно представляє Херсонщину. У планах – створити Центр надання адміністративних послуг, відділ міграційної служби.
«У нас прийнятий план соціально-економічного розвитку, де пріоритет нашої громади – це медицина. Це утворення цілодобової екстреної медицини, пункту обласної структури невідкладної допомоги. Населення катастрофічно зменшується, тому треба надати допомогу тому населенню, яке є», – коментує Іван Іванович.
«Ми випускаємо газету, в якій описуємо все, що відбувається. Людина читає, і бачить результат. Деякі послуги вже приблизились до людей. У нашому об’єднанні всі населенні пункти рівні. Раніше люди могли стояти і чекати, коли сільський голова прийде і вирішить їх проблеми. Зараз є старости, до яких можна звернутися», – розповів виконуючий обов’язки старости с. Орлове (входить до складу Кочубеївської громади) Сергій Дмитриченков.
Потім в рамках круглого столу відбулося скайп-включення з головою Омельницької сільської об’єднаної територіальної громади (Полтавщина) Шереметєвою Олександрою Іванівною, яка розповіла про свій досвід.
Як розповіла Олександра Іванівна, до складу Омельницької громади входять 20 населених пунктів.
Щодо пошуку фінансування голова Омельницької громади зазначила: «Ми співпрацюємо з різними міжнародними фондами. В Апарату громади є відділ фінансів, економічного розвитку та інвестицій. Цей відділ і займається написанням проектів».
Також Олександра Шереметєва радить користуватися посібником Асоціації міст України., де, за її словами, можна знайти всю необхідну інформацію.
Радник голови Херсонської обласної державної адміністрації Наталія Возаловська вважає, що головна проблема в тому, що люди чекають на об’єднання в 2017 році і не бачать сенсу робити це раніше.
«Прийшли нові керівники органів місцевого самоврядування, які хочуть тихо й спокійно попрацювати на посаді 2 роки, не хочуть брати на себе відповідальність. Вони розуміють, яка це морока – робити щось нове. Люди знають про об’єднання в 17 році та не бачать сенсу робити це раніше. Також є особисті непорозуміння з сільськими головами. Люди питають «А що воно МЕНІ дасть?», – прокоментувала Наталія Анатоліївна.
Експерт Ресурсного центру розвитку місцевої демократії Володимир Макуха зазначив, що головним фактором ефективності об’єднання громад є саме ініціатива знизу.
«Якщо говорити про перспективи створення нових громад і розвитку діючих, то я думаю, що чим ефективніше будуть розвиватися вже об’єднані громади, ти більше це буде прикладом для об’єднання інших громад», – зазначив Володимир Володимирович.
Також експерт зазначив, що велику роль матимуть громадські організації, в тому числі ті, які будуть створені на місцях.
«Наприклад, у селі Музиківка є ряд громадських організацій, через які притягуються грантові програми, і розроблена стратегія розвитку, яка зараз переробляється на перспективну стратегію об’єднаної громади. У Кочубеївці зараз ведеться аналогічна робота. І це правильно, адже коли задіяний третій сектор, це теж додатковий стимул і страховий поліс того, що дійсно даний процес буде реалізований», – прокоментував Володимир Макуха.
Кандидат технічних наук, доктор філософії, доцент, доцент кафедри державного управління і місцевого самоврядування ХНТУ Микола Дурман вважає, що ми поступово наближаємося до концепції місцевого самоврядування, яка запроваджується у всьому світі.
«Це так зване «добре урядування», «належне урядування». Це управління має бути орієнтоване на згоду, учасницьке і підзвітне громаді. Чому у нас є супротив з боку сільських голів? Тому що дуже багато з них не хочуть бути підзвітними громаді. А на західній Україні об’єднання проходить швидше, тому що там більш згуртовані люди», – прокоментував науковець.
Завершився круглий стіл на позитивній ноті.
«Досвід Кочубеївки – унікальний досвід, він змінює дійсність. У сільського населення є страх, але громада показує, що результат того вартий. Я радий, що з’явилися такі люди. Зараз ми переживаємо історичний момент», – підсумував захід голова ХОО КВУ Дементій Бєлий.
Відмітимо, що зараз Херсонський ресурсний центр розвитку місцевої демократії за підтримки міжнародного фонду «Відродження» виконує програму «Громадськість за сталий стратегічний розвиток Кочубеївської громади Херсонської області». Першим етапом є розробка стратегії перспективного розвитку об’єднаної громади.
