Волонтери Херсонщини продовжують підтримувати українських військових
“Від лану до бою” пройшла шлях броньована автівка, яку передали 131-му окремому розвідувальному батальйону в зоні АТО каховські волонтери. Зовсім недавно вона була власністю звичайного данського фермера і допомагала йому на полі. Назвали її «Каховською тачанкою».
— Цю машину я зміг придбати завдяки знайомому волонтеру капелану Андрію Лисоконю. Знайшли її в Данії. Волонтер мені сказав, що автівка технічно справна і має лише один серйозний недолік — гнилу кабіну. Тоді у мене й зародилася ідея переправити її в Каховку, відновити і передати військовим. Ми спілкувалися з багатьма солдатами і знали, що у них із транспортом повний швах. Вони нині навіть просять допомогти не стільки тепловізорами, скільки нормальними машинами, — розповідає 33-річний каховський волонтер Андрій Калов.
За його словами, батальйон, якому передали «Каховську тачанку», порадив волонтер Андрій Хоманчук. «Нам було важливо, щоб машина справді була потрібна фронту і щоб її не відібрали командири. А Хоманчук — це та людина, якій я дуже довіряю», — зізнається Андрій Калов.
Шлях «Каховської тачанки» з Данії до Донбасу був довгим. Каховчанам спочатку допомогли доставити майбутню бойову машину до Луцька. Переправити її з Волині на Херсонщину посприяли тамтешні автомайданівці Петро Лисиця і Сергій Абрам. На початку січня й розпочалася робота з її відновлення, в якій взяли участь чимало небайдужих людей.
— Найскладніше, мабуть, було зробити в ній нормальні гальма. Крім того, ми намагалися максимально захистити її від мін, — говорить Андрій Калов. — Узагалі без підтримки однодумців здійснити все це було б дуже важко, незайвою була будь-яка допомога. Але зупинятися на цьому я не збираюся і планую зробити ще одну машину для військових. Бо війна на сході не скоро закінчиться. Її вистачить на нас усіх. А оскільки сам я не можу піти на службу в армію, то хоча б таким чином хочу зробити свій внесок у перемогу над ворогом.
— І ця «Тачанка», і весь волонтерський рух, який виник у місті два роки тому, був би неможливим без небайдужих людей, без справжніх однодумців, — констатує член громадської організації «Громадянська відповідальність» каховчанка Галина Захарченко. — Ми пишаємося, що в наших лавах є Андрій Калов — людина, яка завжди вкладала значні кошти в допомогу українській армії. Але особливо я хотіла б відзначити його мужню і люблячу дружину Віру, адже все, що робить Андрій, було б неможливо без її підтримки.
Олег Батурін, “Новий день”
