Мине час і Херсон, як і Львів, заговорить однією рідною українською мовою. Про це заявив в інтерв’ю «Погляду» філолог Андрій Соломахін, який працює в Херсонському державному університеті на кафедрі мовної освіти.
Він зазначив, ні для кого не секрет, що південь України – російськомовний. Для того, щоб це змінити, необхідна планомірна політика не так заборони використовувати російську, як усіляка підтримка – медійна, видавнича, культурна – української.
Філолог відмітив, що у його університеті більшість студентів не бажають або соромляться говорити рідною мовою, мотивуючи це навчанням у російськомовних школах або середовищем, в якому вони виросли: «Дуже часто чуєш фразу: «У меня родители разгаваривают на русском, это мой родной язык!», однак ніхто з них не замислиться: як правильно говорити: «на русском» чи «по-русски»?»
За його словами, у цьому полягає ще одна «мовна трагедія» південного регіону: «Наші російськомовні громадяни не знають навіть російської, яку так цінують і поважають, а елементарно спілкуються на жахливому суржику, не усвідомлюючи цього (не усі звісно!). Звичайно, важко довести студентам на занятті з української мови (яке до речі один раз на два тижні), що українська мова потрібна, що нею слід говорити та пишатися, що мова це основа будь-якої нації, однак розуміють це одиниці! А почути українську на вулиці можна вкрай рідко! Послуговуючись мовою медиків, я б сказав, що радше пацієнт живий, однак вкрай нестабільний!».
Та Андрій Соломахін наголосив, що все не так погано.
«Роки незалежності дають свої плоди, українську все частіше можна почути в офіційних установах, все більше посадовців та депутатів, бажаючи зіграти роль великих патріотів, використовують українську, хоча не завжди літературну», – сказав філолог.
Він додав, мешканці села залишаються носіями української мови, адже значна кількість населення сільської місцевості – це «ті самі «західняки», депортовані радянською владою на південь».
«Як не дивно, вони зберігають свою мову, переконання, патріотизм! Нерідко від старих дідусів та бабусь у південних селах можна почути оповідки про карпатські ліси та бандерівців, які боронили незалежність!», – розповів Андрій Соломахін.
За словами філолога, ще одним важливим фактором, який вплинув на мовну ситуацію на півдні, стала окупація Криму та війна на Донбасі.
«У нашому регіоні це відчувалося особливо гостро і болюче, що й стало поштовхом для сплеску патріотизму, як наслідок на вулицях Херсона залунала українська, – пояснив він. – Як мовець не можу не помітити, що маленькі дітки, навчаючись в українських садочках і школах, починають розмовляти українською. Це дуже тішить. Навіть деяким дорослим іноді складно висловити думку російською, адже весь час виринають українські слова. Все це є свідченням того, що мине час і Херсон, як і Львів, заговорить однією рідною мовою».