Окремим циклом в бібліотечній колекції мініатюрних видань Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара виділена мініатюрна Шевченкіана. Окрасою цієї тематичної добірки є мініатюрний «Кобзар». Це репринтне відтворення женевського видання 1878 р., розміром 55х83 мм, було подаровано книгозбірні М.А. Ємельяновим, херсонським колекціонером.
Репринтний варіант «Кобзаря», виданий в 1991 році, вкладений в картонний футляр, на якому відтворено фрагменти малюнків самого Т. Г. Шевченка.
Женевське видання «Кобзаря» було підготовлено та видано за безпосереднім сприянням видатного українського вченого і громадського діяча М.П. Драгоманова. Як зазначено на титулі, приурочене воно було «на роковини Шевченка» і адресувалося «нашим землякам на Україні». До нього увійшли твори Т.Г. Шевченка, видані українською мовою, яка в той час була заборонена царською цензурою. Наклад оригінального видання складав 1000 примірників. Іван Франко, відзначаючи важливість і сенсаційність цієї події, відзначав, що маленький (кишеньковий) розмір книги дозволяв його таємно переправляти в Росію.
Ще одне з творінь Т.Г. Шевченка «Думи мої» (К., 1981), розміром 72х100 мм – теж подарунок М.А. Ємельянова. Суцільнотканинна палітурка бордового кольору узорчастим конгревом відтіняє золотаві написи на обкладинці та корінці книги. Мініатюрка включає не тільки поетичні твори, а й репродукції живописних робіт Т.Г. Шевченка. На фронтисписі розміщений портрет самого Кобзаря роботи Іллі Рєпіна. У видання включено великий список Приміток до тексту творів, розміщених у виданні.
Безперечним успіхом українських книговидавців можна вважати подарункові варіанти так званої захалявної, або Малої книжки – рукописної збірки віршів Т.Г. Шевченка, написаних ним під час оренбурзького заслання 1847-1850 рр. Крихітну книжечку, прошиту суворими нитками власноруч, поет ховав за халяву чобота, бо йому було заборонено займатися писанням. Тексти віршів, розміщених в «Малій книжці», неодноразово правилися поетом. Про це свідчать численні правки на сторінках рукопису. Зараз ця книжечка, як і вся його рукописна спадщина, зберігається в фондах Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка Національної Академії Наук України.
Було здійснено декілька факсимільних видань «Малої книжки». Перше – в 1963 р. до 150-ї річниці з дня народження Т.Г. Шевченка, друге в 1984 р. – до 170-річчя великого Кобзаря. У 1989 р. видавництво «Наукова думка» видала черговий варіант факсимільної копії захалявної книжки Шевченка. Розмір її становить 70х100 мм. А підготував її до друку і склав передмову відомий український літературознавець Є.С. Шабліовський. Це видання зберігається тепер і в колекції херсонської бібліотеки.
Комплект з двох книг поміщений в картонний футляр та декоративно оздоблений художником В.І. Юрчишиним. Одна з книг – точна копія «Малої книжки», складеної з окремих зошитів, переплетена в чорну палітурку з ініціалами «М.Л.» (Михайло Лазоревський) на корінці. Після смерті поета книжечка перебувала у М.М. Лазоревського, близького товариша Т. Г. Шевченка. Михайло Матвійович опікував поета і матеріально йому допомагав. Він же і організував перевіз тіла поета в Україну після його смерті.
Друга книга комплекту з автопортретом Шевченка на форзаці містить літературно-історичний нарис Є.С. Шабліовського і тут же розміщено Зміст зошитів в хронологічному порядку.
У 2014 р. до 200-річчя великого Кобзаря на замовлення Державного комітету телебачення і радіомовлення України відповідно до програми «Українська книга» було здійснено чергове видання захалявної книжечки поета. Тепер і ця «Мала книжка» Т. Г. Шевченка, розміром 60х98 мм, зберігається у нас разом з іншими експонатами Шевченкіани. На відміну від попередніх видань тут в окремому розділі представлена наукова розшифровка шевченківських творів, яка дозволить читачеві познайомитися з оригінальними текстами генія української літератури.
Цікавий екземпляр «Заповіту» Т.Г. Шевченка (К., 1957) мовами народів світу, розміром 60х92 мм. Мініатюрка була видана Академією Наук УРСР. У виданні представлені переклади відомого вірша англійською мовою (пер. Е.Л. Войнич), болгарською (пер. Д. Методієв), угорською (пер. Б. Варга та Г. Стрипський), молдавською (пер. І. Буздуган), німецькою (пер. А. Бош), польською (пер. Л. Пастернак), російською (пер. О. Твардовський), сербською (В. Ніколіч), словенською (пер. І. Абрам), словацькою (пер. Нересницький), французькою (пер. Ш. Стебер) тощо.
Даний екземпляр цінний ще й тим, що на ньому є автограф українського письменника Леоніда Куліша, випускника Херсонського педагогічного інституту, колишнього співробітника Херсонського обласного телебачення та радіо. Ця книжечка була подарована бібліотеці херсонським журналістом Давидом Файнштейном, який свого часу колекціонував книги з автографами. Його колекція автографів зберігається тепер у відділі рідкісних і цінних видань.
Мальовничі образи жінок Шевченкової поезії: матері, сестри, дівчини, кріпачки, месниці – сукупність туги, болю, любові, щирого переживання за жіночу долю. Іван Франко писав, що він не знав в «… літературі всесвітній поета, котрий би так витривало, так гаряче і з цілою свідомістю промовляв в обороні жінок, в обороні їх права на повне, чисто людське життя…». Тож, пошановувачі поетичного слова великого Кобзаря знайдуть для себе чимало цікавого в мініатюрній збірці Шевченкових поезій «Лірика» (Львів, 1982).
Ювілейне видання мініатюрних календарів-щомісячників «Т.Г. Шевченко в екслібрисах українських художників» (К., 1988), розміром 65х90 мм, присвячене 175-річчю з дня народження поета. Підбірка містить набір книжкових знаків тих, для кого великий Кобзар був улюбленим поетом. Представлені книжкові знаки з Шевченкіан Євгена Артеменка, Івана Балана, Василя Березового, Володимира Вітрука, Раїси Левчук та багатьох інших поціновувачів шевченківсьої творчості. Серед імен митців, які виконували екслібриси, такі відомі графіки, як Олена Кульчицька, Володимир Масик, Микола Неймеш, Юрій Молибоженко та ін.
