visitkherson.gov.ua
Запустити у водно-болотні угіддя, які страждають від посухи, два мільйони кубометрів води або врятувати від обміління ріку — до снаги захисникам та цінителям природи. Йдеться про Українське товариство охорони птахів (скорочено — ТОП України) та його міжнародних партнерів. З виконавчим директором товариства Олегом Дудкіним зустрітися непросто: після робочої поїздки до Карпат буквально одразу він вирушає на південь країни — задля іншого проекту.
ТОП, громадська організація, заснована 1994 року, належить до всесвітнього партнерства природоохоронних організацій — Bird Life International. Пан Олег багато подорожує світом, тому розмову про справи нагальні перемежає з оповідками, як на Мальті на захисників природи полювали браконьєри, як шукав у Парагваї папуг, а на Херсонщині знайшов рідкісного птаха — кульона тонкодзьобого. Але в ході розмови ми сконцентрувалися на нових проектах товариства — ініціативах, які сьогодні змінюють життя багатьох українців.
ЧОТИРИ ОБЛИЧЧЯ ОДНІЄЇ РІКИ
Починаючи з 2009 року ТОП чимало робить для збереження водно-болотних угідь України — адже так підтримуються умови існування багатьох птахів. Разом з компанією «Кока-Кола» Товариство охорони птахів реалізувало вже дев’ять таких проектів.
Цього року активісти хочуть покращити гідрологічний режим басейну річки Каланчак, що на Херсонщині. Це — мала ріка, характерна для півдня України, єдина в Каланчакському районі. Раніше ріка була настільки багатоводна, що на початку ХХ століття поміщиця Софія Фальц-Фейн, мати засновника заповідника «Асканія-Нова» Фрідріха Фальц-Фейна, збудувала в Хорлах морський порт і до революції торгувала з шістьома європейськими країнами.
Сьогодні цілісної ріки немає, залишилися окремі ділянки. У верхів’ї ріка губиться серед заростей очерету і являє собою непримітну калюжку, яка живиться кількома джерелами. На іншій ділянці багато дамб, ще одна частина водойми більш-менш подібна до ріки. Четверта ділянка є найбільш проблемною. Раніше там було рибне господарство, від якого залишилися дві дамби. Через слабку проточність вода випаровується і накопичується мул. Глибина на цій ділянці в деяких місцях дорівнює всього 50 сантиметрів до мулу.
«Завдання проекту — відновити річку Каланчак. Для початку пропонуємо розчистити струмки і прибрати частину дамб, — розповідає Олег Дудкін. — Крім цього, зможемо збільшити кількість води на порівняно нормальній ділянці річки завдяки державному проекту, відповідно до якого вода до Каланчака надходитиме з Північно-Кримського каналу через сифон».
Але захисники природи досі не можуть вирішити, що робити з дуже забрудненою ділянкою. Цікавий варіант — запустити у водойму риб-меліораторів, які харчуються органічними залишками рослин. «Є такі види, називаю їх «біогазонокосарками», — пояснює Олег Дудкін. — Але перш ніж їсти таку рибу, потрібно провести ретельні обстеження її харчової якості. Потім треба буде запустити до водойми хижака».
Зазвичай представники Товариства охорони птахів працюють безпосередньо з місцевою владою. У січні члени ТОП їздили до Каланчака з експертами, зустрічалися з керівництвом району та громадою, і вони позитивно сприйняли ініціативу. Проект триватиме до вересня 2016 року, але ініціатори хочуть, щоб місцева спільнота перейнялася ним і розвивала далі.
Марія Прокопенко, “День”
